Плоскопаралельна пластинка , обмежений паралельними поверхнями шар однорідного середовища, прозорого в деякому інтервалі довжин хвиль l оптичного випромінювання . Оптична довжина дороги променя світла в П. п. — nd [ d — геометрична товщина П. п., n = n (l) — заломлення показник її матеріалу]. Якщо кут падіння i променя світла на П. п. відмінний від 0 ( мал. ), то після проходження через пластинку цей промінь, зберігаючи свій напрям в результаті двократного заломлення на поверхнях П. п., зміщується на відстань d L, тим більше, чим більше i, d і n. При введенні П. п. на дорозі пучка променів, що створює зображення оптичне крапки, це зображення зміщується на деяку відстань d l . Для параксіального пучка променів, вісь якого нормальна П. п., d l = d ( 1 — 1/n ) .
Т. до. оптичні об'єкти завжди випускають пучки променів з I ¹ 0 (за виключенням нескінченно видалених об'єктів), П. п. як оптичний елемент володіє аберацією (див. Аберація оптичних систем ) , зокрема сферичною аберацією, хроматичною аберацією і астигматизмом (для досить видалених об'єктів і малих d — незначними). Тому при включенні П. п. (і оптично еквівалентних їм відбивних призм ) до складу оптичних систем необхідно враховувати і виправляти цю аберацію.
