Наукові суспільства, добровільні об'єднання фахівців, ведучих наукові дослідження, і осіб, що цікавляться якою-небудь галуззю науки безвідносно до роду своєї основної роботи. Древнім прообразом Н. о. була Академія Платона (заснована в 387 до н.е.(наша ера), див.(дивися) Академія платонівська ) . Пізніше, в 3 ст до н.е.(наша ера) — перших вв.(століття) н. е.(наша ера), Н. о. у формі невеликих кружків виникали в різних країнах, часто під назвою академій . Н. о. як професійні об'єднання учених утворювалися в 15—16 вв.(століття) Такою установою була, наприклад, платонівська академія у флоренції (заснована в 1459), що займалася історико-філософськими питаннями. У 17 ст організувалися Н. о. (що традиційно носили назву академій), які концентрували увагу і на природничонаукових проблемах: Національна академія дєї Лінчєї (1603), Академія дель Чименто (1657) в Італії, «Леопольдіна» (1652) в Германії. Згодом з Н. о.-академий виникали галузеві АН(Академія наук), діяльність яких, у свою чергу, привела до створення загальнонаціональних наукових центрів (наприклад, Інститут Франції ) . У ряді випадків яка-небудь одна з таких академій, отримавши підтримку держави, ставала національною АН(Академія наук), як, наприклад, Національна академія дєї Лінчів.
На відміну від Н. о.-академий, власне Н. о. були організаціями ширшими по своєму представництву, об'єднуючими лікарок, мандрівників і ін. Формування таких Н. о. (17 ст) було викликано головним чином розвитком природних наук. Тісно пов'язані з емпіричними дослідженнями, члени Н. о. часто виступали проти схоластичної ученості, що превалювала в багатьох університетах Європи. В ході такого протиборства виникло, наприклад, Лондонське суспільство (1660, з 1662 — Лондонське королівське суспільство ) , що стало прикладом для Н. о. багатьох країн.
В 17—19 вв.(століття) основним Н. о. стало об'єднання учених і координація досліджень, обмін інформацією, видання праць, присудження премій і т.п. Організаційно Н. о. будувалися на основі принципу виборності. У ряді країн, наприклад в Росії, Н. о. створювалися при університетах (Московське суспільство випробувачів природи, засноване в 1805; Суспільство любителів природознавства, антропології і етнографії, засновано в 1863).
З поглибленням диференціації і інтеграції науки Н. о. ставали усе більш спеціалізованими (див., наприклад, Географічні суспільства, Медичні суспільства ) . В той же час посилилася роль і універсальних Н. о. Форму Н. о. приймали знов організовувані національні наукові центри, наприклад Національна академія наук США (1863). Проте, стаючи національними АН(Академія наук), Н. о. 18—19 вв.(століття) втрачали свій неформальний характер і демократизм. У ряді країн Н. о. ставали важливим інструментом державної наукової політики. Н. о. зазвичай не мали власної дослідницької бази, але через своїх членів, що працювали в наукових установах і учбових закладах, робили значний вплив на організацію наукової діяльності. Таке положення Н. о. розвинених капіталістичних країн зберегли в 20 ст, коли поряд з виконанням традиційних функцій Н. о. перейшли до рішення і ін. питань організації наукової діяльності. Універсальні і галузеві Н. о. консультують уряди і урядові організації, беруть участь в розробці наукових програм і т.п. У капіталістичних країнах Н. о. є приватними або неурядовими організаціями і мають різні джерела фінансування: членські внески, доходи від продажу наукових видань, пожертвування і субсидії приватних осіб і фондів і т.п.
В СРСР і ін. соціалістичних країнах при розвиненій системі державних наукових установ Н. о. грають важливу роль в поширенні наукових знань (поряд з суспільствами пропагандистів науки, як, наприклад, «Знання» в СРСР), проводять позавідомчу експертизу вирішень науково-технічних завдань, беруть участь в організації експедицій і т.п. Н. о. працюють при АН(Академія наук) СРСР, АН(Академія наук) союзних республік, при галузевих АН(Академія наук), при МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова). Учених і фахівців, що працюють на виробництві, об'єднують науково-технічні суспільства СРСР . Назва Н. о. носять також створювані при вузах і ін. учбових закладах об'єднання молоді, наукою, що цікавиться: студентські Н. о., шкільні Н. о. і т.п.
В СРСР є ряд всесоюзних Н. о., в їх числі мінералогічне (засновано в 1817), географічне (1845), ентомологичеськоє (1859), Російське палестинське (1882), астрономо-геодезічне (1932), ботанічне (1915), гідробіологічне (1947), хімічне їм. Д. І. Менделєєва (1932), фізіологічне їм. И. П. Павлова (1916), грунтознавців (1958), гельмінтологів (1940), біохімічне (1958), генетиків і селекціонерів (1965), філософське (1972). Працюють також Асоціація радянських економічних наукових установ (1956), Радянська асоціація міжнародного права (1957), Радянська соціологічна асоціація (1958) і ін.
Н. о. вносять ваговитий вклад до розвитку міжнародної науково-технічної співпраці в рамках міжнародних наукових союзів і асоціацій. Н. о. активно обмінюються науковими публікаціями, проводять наукові конференції, симпозіуми, конгреси.
Літ.: Еволюція форм організації науки в розвинених капіталістичних країнах, М., 1972 (літ.): Bates R. S., Scientific societies in the United States, 3 ed., Camb. (Mass.), 1965.
