Науковий журнал
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Науковий журнал

Науковий журнал, періодичне видання, що є джерелом наукової інформації і засобом наукової комунікації. ДО Н. же. примикають наукові бюлетені і видання, що продовжуються, — збірки статей і доповідей (наукових установ, суспільних конференцій) типа «Праць», «Вчених записок» і ін. (див. Наукова література ) . Розрізняють 3 типи Н. же. Первинні Н. же. містять переважно нові наукові результати або нове осмислення і обговорення відомих ідей і фактів. Вторинні Н. же. повідомляють переважно відомості про первинні документи і є результатом науково-інформаційної і бібліографічної діяльності; це — реферативні журнали і покажчики до них, сигнальна інформація, експрес-інформація, бібліографічні журнали . Н. же. 3-го типа (інколи називаються третинними) ставлять своїм завданням узагальнення вже опублікованої первинної інформації; це — оглядові, а також науково-методичні, деякі загальнонаукові і науково-популярні журнали і ін.

  Міжнародний покажчик Н. же., що виходили в 20 ст, «World List of Scientific Periodicals, published in the years 1900—1960»., 4 ed., v. 1—3, 1963—65, містить близько 60 тис. назв журналів (по всіх науках), у тому числі і що припинили видання. Підрахунки по фондах Британської національної бібліотеки дають близько 35 тис. назв поточних журналів по точних, природних і прикладних науках. У них щорік публікується не менше 3 млн. статей.

  З 30-х рр. 20 ст Н. же. як джерело наукової інформації піддається критиці. Висувалися різні проекти заміни Н. же. ін. засобами поширення інформації, які не були реалізовані. Основна причина цього в тому, що функції Н. же. не обмежуються поширенням наукової інформації: публікація статті забезпечує пріоритет ученого, завдяки засланням на попередні роботи здійснюється спадкоємність в науці, в доступності для використання всієї світової журнальної літератури реалізується інтернаціональний характер науки, Н. же. сприяють формуванню наукових шкіл і т.д. Багатоаспектний аналіз Н. же. — один з напрямів наукознавства .

  Історична довідка. Створення Н. же. з'явилося поворотним пунктом в історії науки. Н. же. виник із спочатку неоформленного, а потім регулярного обміну листами між ученими про результати їх досліджень. Потреба в створенні стійкішої системи наукової комунікації спричинила виникнення наукових кружків, а також так званих «незримих колективів», які послужили основою майже одночасного створення як Н. же., так і деяких наукових суспільств . Першими Н. же. були «Журналь де саван» («Journal des scavans», P., 1665) «Філософікал транзекшенс оф Ройял сосайеті» («Philosophical Transactions of the Royal Society», L., 1665) і «Акту ерудіторум» («Acta Eruditorum», Lpz., 1682—1731), що стали відповідно офіційними органами французької Академії наук, Лондонського королівського суспільства і прусської Академії наук в Берліні. Протягом півтора століть в Н. же. друкувалися лише відомості про нові книги і витримки з них, а також хронікальні повідомлення. Публікація результатів наукових досліджень спочатку носила попередній характер і вдягалася в традиційну форму листів. Лише у 19 ст Н. же. із засобу лише поширення відомостей про нові досягнення став перетворюватися на основний інструмент збору, зберігання і поширення наукових знань. До 1-ої чверті 19 ст відносяться спроби організації бібліографічного сповіщення про журнальні публікації, які на початку 20 ст набули сучасної форми реферативних журналів.

  В Росії першим Н. же. був видаваний на латинській мові Академією наук журнал «Комментарії Академіє сциентіарум імперіаліс петрополітане» («Commentarii Academiae scientiarum Imparialis Petropolitanae», 1728—51), попередник «Вістей Академії наук СРСР» . Зачатки науково-інформаційної діяльності в Росії пов'язані з ім'ям М. Ст Ломоносова. Реферати російською мовою публікувалися в спеціальному Н. же. — «Короткий опис Коментарів Академії наук» (1728), «Вміст вчених міркувань Академії наук» (1750—59), і в загальних академічних журналах: «Примітки до Відомостей» (1728—42), «Щомісячні вигадування, до користі і звеселяння службовці» (1755—81) і ін. Старий з вітчизняних науково-технічних журналів, що виходять до цих пір, — «Гірський журнал» (1825).

  В 70-х рр. 20 ст в СРСР видається близько 800 Н. же., включаючи 150 назв, що випускаються АН(Академія наук) СРСР, і 110 — АН(Академія наук) союзних республік. Відомості про найбільші Н. же. див.(дивися) в статтях про них, наприклад «Журнал загальної хімії», «Кристалографія» і др.; див.(дивися) також Астрономічні журнали, Біологічні журнали, Історичні журнали і т.п.

  Літ.: Прайс Д., Система наукових публікацій, «Успіхи фізичних наук», 1966, т. 90, ст 2, с. 349—59; Займан Дж., Інформація, зв'язки, знання, там же, 1970, т. 101, ст 1, с. 53—69; Балашев Л. Л., Про науковий журнал, «Науково-технічна інформація», сірок.(середина) 1, 1970 № 5, с. 3—4; Kronick D. A., A history of scientific and technical periodicals, 1665—1790 N. Y., 1962; Porter J. R., The scientific journal — 300 th anniversary, «Bacteriological Reviews», 1964, v. 28 № 3, р. 211—30.

  Р. С. Гиляревський.