Реферативний журнал (РЖ), періодичне видання, що публікує реферати наукових робіт і інші вторинні інформаційні матеріали (бібліографічного опису, анотації) у взаємозв'язку з довідково-пошуковим апаратом, що включає вміст (зміст), рубрикацію (класифікаційну схему) видання і допоміжні покажчики.
РЖ служить засобом поточного сповіщення фахівців про всю публіковану в світі нової науково-технічній літературі по даній галузі або галузям (і навіть окремим проблемам): є інструментом для ретроспективного пошуку наукових документів по відповідних галузях (дисциплінам), проблемах і предметах. Встановлено, що без допомоги РЖ фахівець може ознайомитися не більше ніж з 6% опублікованих робіт, а за допомогою РЖ — близько 80%. Таким чином, РЖ компенсує такий наслідок диференціації науки, як розсіяння публікацій; сприяє інтеграції науки, дозволяючи фахівцеві стежити за досягненнями в суміжних галузях науки або техніки і використовувати ці досягнення в своїй галузі, своєчасно виявляти виникаючі «пограничні» галузі науки з активними «точками зростання» і перемикатися на роботу в таких областях. РЖ сприяє підтримці єдності науки, впорядкуванню науково-технічної термінології, частковому усуненню інформаційних бар'єрів, розробці прагматичних класифікацій або рубрикацій науки і т.д.
На початок 70-х рр. склалися 3 основних форми комплектування матеріалів в РЖ і їх виданнях: звідний том (присвячений цілим галузям науки або техніки), випуск, що входить в звідний том (присвячений окремим розділам галузей науки або техніки), і окремий випуск (що містить матеріали, які носять міжгалузевий характер або мають самостійне значення); з'являються РЖ, присвячені яким-небудь окремим проблемам науки і техніки. Періодичність РЖ звичайні 12 номерів в рік, але існують окремі журнали, що виходять частіше (24 номери в рік і більш).
Основні вимоги до РЖ: повнота віддзеркалення наукових публікацій по даній галузі знання; оперативність в публікації інформаційних матеріалів; можливість подолання інформаційних бар'єрів (мовного, розсіяння літератури і ін.); простота використання РЖ як для поточного, так і для ретроспективного пошуку.
В умовах безперервного зростання публікацій по науці і техніці, зміни структури потоку публікацій (виникнення нових видань, припинення випуску окремих видань і т.п.), складності їх пошуку особливо важлива повнота обхвату літератури РЖ.
Оперативність в публікації інформаційних повідомлень при сучасних темпах розвитку науки і техніки часто набуває вирішального значення. Дослідження доріг підвищення оперативності випуску РЖ спирається на ширше вживання ЕОМ(електронна обчислювальна машина). Можливість подолання мовного бар'єру за допомогою РЖ забезпечується тим, що всі тексти інформаційних повідомлень в РЖ, незалежно від мови першоджерела, даються на мові даного РЖ.
Застосовність РЖ для поточного і ретроспективного пошуку забезпечується періодичністю видання, його структурою, наявністю рубрикації і довідково-пошукового апарату. Найважливішою складовою частиною довідково-пошукового апарату РЖ є допоміжні покажчики, які діляться на 4 основних вигляду: наочні, авторські, формульниє, патентні (див. Покажчик ) .
В СРСР випуск РЖ координується державою в цілях інформаційного забезпечення науки, техніки, народного господарства, культури. РЖ видаються інформації науковою і технічною інститутом Державного комітету Ради Міністрів СРСР по науці і техніці і АН(Академія наук) СРСР (ВІНІТІ), Всесоюзним науково-дослідним інститутом медичної і медіко-технічної інформації (ВНІЇМІ), Всесоюзним науково-дослідним інститутом інформації і техніко-економічних досліджень по сільському господарству (ВНІЇТЕІСХ) і ін. РЖ ВІНІТІ освітлює світову літературу по всіх природних і майже по всіх технічних науках і галузях народного господарства (у 1975 виходили 184 випуски, з яких 140 об'єднуються в 25 звідних томів). В області суспільних наук РЖ випускає Інститут наукової інформації по суспільних науках АН(Академія наук) СРСР — «Суспільні науки до СРСР» (7 серій) і «Суспільних наук за кордоном» (9 серій).
В 1974 в світі видавалося близько 1,5 тис. РЖ по різних галузях, проблемах і предметах.
Історична довідка. Реферативна інформація затвердилася на сторінках наукових журналів в 17—18 вв.(століття), але і в першому журналі світу, що вийшов у Франції в 1665, — «Journal des scavants», їй приділена значна увага. «Philosophical Transactions», що видається з 1665 Лондонським королівським суспільством, освітлював в реферативній формі відкриття, результати спостережень і експериментів; реферати на нові книги поміщав італійський журнал «Giornali dei letterati» (1668—80). Одним з найбільш авторитетних журналів такого роду був німецький журнал «Acta eruditorum» (з 1682). Надалі виникла широко розгалужена мережа журналів, різних по своєму характеру, структурі, але характерних меж, що володіють сумою, дозволяють відносити їх до типа Р. же.
В 19 ст в різних галузях науки і техніки з'явилися журнали, які можуть бути віднесені до власне Р. же. У їх числі німецький журнал «Pharmazeutisches Zentralblatt» (1830), перейменований згодом в «Chemisches Zentralblatt». З 1873 в Германії видається «Fachzeitschrift für die gesarnte Papier, Pappen und Papierstoffindustrie», з 1881 — «Stahl und Eisen»; P. же. «Science Abstracts» виходить у Великобританії з 1898 в двох серіях: «Physics Abstracts» і «Electrical Engineering Abstracts» («Electrical and Electronics Abstracts»). З 1884 виходить в США «Engineering Index».
В Росії перші досліди реферування відносяться до 1-ої чверті 18 ст (створення окремих рефератів, переважно на офіційні документи, і спроба систематичного реферування зарубіжних джерел). Першим реферативним центром стала Петербурзька академія наук, а першими російським Р. же. — «Короткий опис коментарів Академії наук» (1728), «Вміст вчених міркувань» в 4 томах (1748—54), академічні вигадування вибрані з 1-го тому «Діянь імператорської Академії наук» під заголовком «Nova Acta» (1801). М. В. Ломоносов виклав основні теоретичні і методичні вимоги до складання реферату і організації реферативної справи (див. М. Ст Ломиносів, «Про посаду журналістів у викладі ними вигадувань, призначених для підтримки свободи міркування», в книзі: «Збірка матеріалів для історії імператорської Академії наук в XVIII в.», ч. 2, СП(Збори постанов) Би, 1865, с. 515—19; М. Ст Ломиносів, Полн. собр. соч.(вигадування), т. 10, М. — Л., 1957, с. 31—32). На початку 19 ст в Росії видавалися журнали, що носили частково реферативний характер: «Журнал корисних винаходів в мистецтвах, витівках і ремеслах і новітніх відкриттів в природних науках» (1806—10), «Технологічний журнал» (1816—26). Чисто реферативним був «Покажчик відкриттів по фізиці, хімії, природній історії і технології» Н. П. Щеглова (1824—31). В кінці 19 ст видавалися журнали, що включають досить значну реферативну частину: «Землезнавство», «Хірургія», «Журнал Російського физико-хімічного суспільства», «Вісник Суспільства технологів» і ін., а також видання, які можуть бути віднесені до власне Р. ж.: «Медичний огляд» (1874—1918), «Щорічник по геології і мінералогії» (1896—1915) і ін.
В 20 ст складаються основні служби реферування, розширюються територіальні і мовні кордони видань тематичний обхват галузей науки і техніки з ухилом в область точних природних і технічних наук. Так, істотно поповнюється серія біологічних Р. ж.: «Bulletin de I''lnstitut Pasteur» (Франція, з 1903), «Agricultural Index» (США, з 1916), «Berichte über die wissenschaftliche Biologie» (Німеччина, з 1926), «Review of Applied Mycology» (Великобританія, з 1922), «Review of Applied Entomologiy» (Великобританія, з 1913) і др.; аналогічна картина спостерігається в області хімії, фізики: «Chemical Abstracts» (США, з 1907), «Physikalische Berichte» (Німеччина, з 1920), «Chimie et industrie» (Франція, з 1918), «Geophysical Abstracts» (США, з 1929) і ін.
Першим радянським реферативним виданням був журнал «Повідомлення про науково-технічні роботи в Республіці» (1920—32), потім з'явилися «Центральний медичний журнал» (1928—41), «Хімічний реферативний журнал» (1938—41), «Реферативний біологічний журнал. Іноземна література» (1933—37), «Фізико-математичний реферативний журнал» (1939—41), Р. же. «За опанування техніки» (1931—33), «Світова техніка. Журнал рефератів і анотацій статей з іноземних журналів» (1933—38) і ін. Див. також оглядові статті про галузеві наукові журнали (наприклад, Біологічні журнали ) .
