Наукова організація праці (НОТ), процес вдосконалення організації праці на основі досягнень науки і передового досвіду. Терміном «НОТ» характеризують зазвичай поліпшення організаційних форм використання живої праці в рамках окремий узятого трудового колективу (наприклад, підприємства). В той же час при соціалізмі науковий підхід характерний і для організації праці в рамках всього суспільства (див. Організація праці ) . Почало вживанню нових методів організації праці робітників належало Ф. Тейлором (див. Тейлоризм ) . В сучасних умовах для багатьох капіталістичних підприємств характерна висока організованість процесів праці і виробництва. Проте, як відзначало Ст І. Ленін, «капітал організовує і упорядковує праця усередині фабрики для подальшого пригноблення робітника для збільшення свого прибутку. А у всьому суспільному виробництві залишається і зростає хаос...» (Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 24, с. 370— 371).
В прагненні до наживи капіталістичні підприємці будь-якими засобами добиваються високої організованості в роботі, створюють «наукові» системи посилення експлуатації найнятих робітників, підвищують інтенсивність праці. Причому суть «потогінних» методів організацій трудових процесів прикривається демагогічними закликами до установлення «класового миру», «людських відносин», до «гуманізації стосунків між підприємцями і робітниками». Досягнення капіталістичної раціоналізації праці, по вираженню Ст І. Леніна, є, перш за все «... прогрес в мистецтві вичавлювати піт» (там же, т. 23, с. 19). Організація праці на дійсно науковій основі протіворечит самої суті капіталізму.
НОТ є категорію, властиву соціалістичному способу виробництва, для якого характерна єдність інтересів суспільства в цілому і кожного працівника окремо.
Завдання раціональної організації праці на науковій основі були поставлені В. І. Леніним — ініціатором багатьох практичних починів в області НОТ. Керуючись його ідеями, Комуністична партія і Радянська держава приступили до здійснення комплексу заходів, направлених на теоретичну і практичну розробку основних проблем НОТ. Вже на початку 20-х рр. в країні налічувалося більше 50 науково-дослідних організацій по проблемах організації праці. Провідне місце займав Центральний інститут праці, що очолювався А. До. Гастевим . Спеціальні відділи і лабораторії були створені при ВСНХ(Вища рада народного господарства), ряду наркоматів і ін. При Наркомате РКИ була утворена Рада по науковій організації праці (СОВНОТ) на чолі с В. У.Куйбишевим (1923). Велику роль в пропаганді і поширенні НОТ зіграв П. М. Керженцев .
Подальша робота по вдосконаленню організації праці була тісно пов'язана з рухом ударних бригад, що поширився (див. Ударнічество ), з розвитком стахановського руху, рухом багатоверстатників (див. Багатоверстатна робота ) . Значна робота проводилася по поліпшенню практики нормування праці. Великий вклад в його розробку внесли А. Р. Спах, Р. Ст Орентліхер, Я. М. Пунський, А. А. Труханов і ін. радянські учені. Важливість повсюдного впровадження НОТ була особливо підкреслена вирішеннями Вересневого (1965) пленуму ЦК КПРС і 23-го з'їзду партії (1966). Для визначення подальших доріг розвитку роботи в області НОТ в 1967 було скликано Всесоюзну нараду по організації праці в промисловості і будівництві.
На початку 70-х рр. в країні склалася система планерування НОТ. «План наукової організації праці робітників інженерно-технічних працівників і службовців» став нині самостійною частиною техпромфінплана підприємства . Упроваджена державна статистична звітність підприємств про виконання планів НОТ. У восьмій п'ятирічці (1966—70) в цілому по народному господарству вперше був розроблений п'ятирічний план науково-дослідних робіт по НОТ. У 1971 в план розвитку народного господарства СРСР введений спеціальний розділ «Впровадження наукової організації праці». Міністерства і відомства планують нині найважливіші заходи щодо впровадження НОТ в галузевому масштабі. На підприємствах створені спеціальні служби НОТ. Створені також Всесоюзні, галузеві і республіканські центри НОТ.
Вирішення 24-го з'їзду КПРС (1971) вимагають від радянської економічної науки і господарської практики подальшого поліпшення роботи по впровадженню НОТ у всі галузі і сфери соціалістичного народного господарства.
Здійснення НОТ в народному господарстві передбачає вдосконалення форм розділення і кооперації праці в колективі; поліпшення організації і обслуговування робочих місць; проектування і впровадження раціональних прийомів і методів праці, поширення передового досвіду; вдосконалення нормування праці; поліпшення практики матеріального і морального стимулювання праці; раціоналізацію умов праці; поліпшення підготовки і підвищення кваліфікації кадрів; зміцнення дисципліни праці і підвищення творчої активності трудящих. Перераховані напрями НОТ є загальними для всіх категорій трудящих у всіх галузях і сферах народного господарства, хоча по відношенню до кожної категорії працівників ці загальні напрями реалізуються в специфічній формі.
Завдання, що вирішуються при впровадженні НОТ, можна умовно розділити на три основні групи: економічні, направлені на досягнення високого рівня продуктивності праці за рахунок поліпшення використання робочої сили і речових елементів виробництва; психофізіологічні, полягаючі в забезпеченні найбільш сприятливих умов для нормального функціонування і відтворення робочої сили; соціальні, полягаючі в забезпеченні умов для всестороннього і гармонійного розвитку особи працівників, підвищенні міри змістовності і привабливості їх праці. Подібного роду завдання визначають корінну, принципову відмінність НОТ в умовах соціалізму від буржуазної раціоналізації трудових процесів.
Значення НОТ безпосередньо витікає з характеру її завдань. У плані економічному НОТ — засіб запобігання можливим диспропорціям між рівнем розвитку техніки і технології виробництва і рівнем організації живої праці. Впровадження НОТ забезпечує заощадження часу, є важливий чинник зростання продуктивності живої праці. Значення НОТ полягає також і в тому, що вона дозволяє великою мірою економити і упредметнену працю в результаті кращого використання речових елементів виробництва. І, нарешті, вдосконалення організації праці дає можливість економити майбутню працю в результаті обліку вимог НОТ на стадії проектування підприємств, устаткування і технологічних процесів. Ця економія майбутньої праці виступає згодом як економія живої праці працівників, зайнятих обслуговуванням устаткування, здійсненням технологічних процесів, спроектованих і створених з врахуванням вимог НОТ.
Впровадження НОТ створює також умови для збереження здоров'я трудящих, підтримки їх працездатності, збільшення періоду їх трудової діяльності, зростання культурно-технічного рівня працівників, сприяє реалізації програмного положення КПРС про перетворення праці на першу життєву потребу людини нового суспільства.
Проблеми впровадження НОТ активно розробляються і в ін. соціалістичних країнах.
Літ.: Маркс До. і Енгельс Ф. Соч., 2 видавництва, т. 25, ч. 1, гл.(глав) IV, V, VII, Vlil і XIII; Ленін Ст І., «Наукова» система вичавлювання поту, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 2; його ж Як організувати змагання?, там же, Чергові завдання Радянської влади, там же, т. 36; його же, Великий почин, там же, т. 39; Рекомендації Всесоюзної наради по організації праці (26—29 червня 1967 р.), М., 1967; Основи наукової організації праці, М., 1971.
