Науково-дослідні інститути
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Науково-дослідні інститути

Науково-дослідні інститути (НДІ), установи, створені спеціально для організації і проведення наукових досліджень і розробок. Поняття «інститут» стосовно наукової установи вперше було використане в 1795 для назви Інституту Франції . НДІ(науково-дослідний інститут) в сучасному розумінні стали виникати лише на рубежі 19 і 20 вв.(століття) у зв'язку з необхідністю нових організаційних форм дослідницької роботи, обумовлених процесами диференціації і інтеграції науки, появою наукових проблем, вирішення яких вимагало колективної праці вчених різних спеціальностей. Перші НДІ(науково-дослідний інститут) ставили своєю за мету розробку фундаментальних проблем природознавства, наприклад організований в Парижі інститут Пастера (1888) і Радієвий інститут П. Кюрі (1909). З початку 20 ст створювалися різні НДІ(науково-дослідний інститут) (з частковою участю держави у фінансуванні і управлінні), що вирішували, поряд з теоретичними завданнями, важливі проблеми техніки, сільського господарства, охорони здоров'я (інститути суспільства кайзера Вільгельма в Германії, заснованого в 1911). З'явилися НДІ(науково-дослідний інститут), що займалися проблемами гуманітарних наук (наприклад, «Пушкінський будинок» в Росії, заснований в 1905, з 1930 — інститут російської літератури АН(Академія наук) СРСР).

  В рамках НДІ(науково-дослідний інститут) стали можливими поглиблена спеціалізація дослідників, співпраця учених, зайнятих в різних галузях конкретної науки. Ці переваги зробили до середини 20 ст установи типа НДІ(науково-дослідний інститут) переважаючою формою організації наукової роботи, основною структурною одиницею в системі організації наукової діяльності більшості країн.

  В капіталістичних країнах є НДІ(науково-дослідний інститут) (вони часто іменуються лабораторіями, бюро і т.п.) декількох типів (за джерелами фінансування і системою управління): державні (урядові), наприклад Науковий інститут ядерних досліджень у Великобританії; змішані, наприклад інститути суспільства сприяння розвитку науки ним. М. Планка (ФРН); приватних фірм, наприклад Лабораторії Белл телефон (США); університетів і коледжів. Провідні наукові організації цих країн (національні АН(Академія наук) і т.п.), як правило, не мають своїх НДІ(науково-дослідний інститут) або керують роботою небагато таких установ.

  В СРСР НДІ(науково-дослідний інститут) фінансуються державою, їх діяльність будується на основі державних планів. Вже в перші роки Радянської влади були створені десятки НДІ(научно-ісследовательський інститут), серед них інститут физико-хімічного аналізу, інститут вивчення платини, Центральний аерогідродинамічний інститут, Державний оптичний інститут, Всесоюзний електротехнічний інститут ним. В. І. Леніна, физико-хімічний інститут ним. Л. Я. Карпова, що виросли в крупні наукові колективи. У СРСР сформувалася широка мережа загальнонаукових і галузевих НДІ(науково-дослідний інститут) АН(Академія наук) СРСР і союзних республік, галузевих академій СРСР, союзних і республіканських міністерств і відомств. Поблизу Новосибірська, Москви і ін., у Владивостоку, Свердловську і ін. організовані наукові центри (див. Далекосхідний науковий центр Академії наук СРСР, Уральський науковий центр Академії наук СРСР ) , в яких зосереджені НДІ(науково-дослідний інститут) різних галузей знання. Комплексне вирішення проблем об'єднаними зусиллями представників різних наук сприяє підвищенню ефективності наукової роботи. В результаті посилення впливу наукової діяльності на ефективність народного господарства виникла і розвивається нова форма зв'язку науки і виробництва — науково-виробничі об'єднання в яких НДІ(науково-дослідний інститут) грають провідну роль. Досвід створення і роботи мережі НДІ(науково-дослідний інститут) в СРСР використовується ін. соціалістичними країнами. У діяльності НДІ(науково-дослідний інститут) ГДР(Німецька Демократична Республіка), ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) і ін. знаходять продовження традиції наукових інститутів, утворених на початку 20 ст верб період між двома світовими війнами. У ході науково-технічній революції у ряді країн стали виникати НДІ(науково-дослідний інститут) нового типа, в яких працює невеликий колектив висококваліфікованих експертів, а для виконання конкретних досліджень притягуються на основі контрактів і договорів позаштатні фахівці. Зростання складності і комплексності наукових робіт привело до кооперації наукових сил в рамках міжнародних НДІ(науково-дослідний інститут) і наукових центрів, як, наприклад Об'єднаний інститут ядерних досліджень в Дубне, Європейський центр ядерних досліджень в Женеві. Ряд НДІ(науково-дослідний інститут) створений при Раді економічної взаємодопомоги, наприклад інститут по стандартизації. Установи типа НДІ(науково-дослідний інститут) є при ЮНЕСЬКО і деяких міжнародних наукових організаціях.

  Літ.: Організація науки, під общ. ред. Р. М. Доброва, До., 1970; Еволюція форм організації науки в розвинених капіталістичних країнах, М., 1972.

  Ю. М. Шейнін.