Керженцев (псевдонім; справжнє прізвище Лебедев) Платон Михайлович [4(16) .8.1881, Москва, — 2.6.1940, там же], радянський державний і партійний діяч, історик. Член Комуністичної партії з 1904. Народився в сім'ї лікарки. Вчився на історико-філологічному факультеті Московського університету. Учасник Революції 1905—07. Партійну роботу вів в Москві, Нижньому Новгороді, Петербурзі, Києві. Піддавався репресіям. У 1910—12 співробітник газети «Зірка» і журналу «Освіта». З 1912 кореспондент газети «Правда». З цього ж року в еміграції (Лондон, Нью-Йорк, Париж). З 1918 співробітник, заступник редактора газети «Вісті». У 1919—20 відповідальний керівник ЗРОСТАННЯ. У 1921—23 повпред в Швеції, в 1923—24 член редколегії «Правди», в 1925—26 повпред в Італії. У 1928—30 заступник завідувача агітпропом ЦК ВКП (б). У 1930 заступник голови президії Комуністичної академії і директор інституту літератури, мистецтва і мови Комуністичної академії. У 1931—33 керівник справами СНК(Рада Народних Комісарів) СССР і СТО(Рада праці і оборони). У 1933—1936 голова Комітету радіофікації і радіомовлення при СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР. У 1936—38 голова Комітету у справах мистецтв при СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР. Делегат 12-го і 17-го з'їздів партії. Автор ряду робіт по історії («Історія Паризької Комуни 1871», 1940), питанням марксизму-ленінізму, радянської культури.
