Корінь в математиці, 1) До. міри n з числа а — число х (що позначається ), n -а міра якого рівна а (тобто x n = а ) . Дія знаходження До. називають витяганням кореня . При а ¹ 0 існує n різних значень До. (взагалі кажучи, комплексних); наприклад значеннями є: 2; —1+i; —1—i. До знаходження До. з чисел приводили різні геометричні завдання математиків глибокої старовини. Серед вавілонських клинописних текстів (2-е тисячоліття до н.е.(наша ера)) є описи наближеного знаходження квадратного До. і таблиці квадратних До., а в єгипетських папірусах зустрічається для дії витягання До. і особливий знак. Старогрецькі математики встановили несумірність сторони квадрата з його діагоналлю (рівною а якщо а — сторона), що пізніше привело до відкриття ірраціональності. Аріабхата (5 ст) дав правила для витягання квадратних і кубічних До. Омар Хайям (2-я половина 11 — почало 12 вв.(століття)), аль -Каші (15 ст), німецький математик М. Штіфель (16 ст) витягували До. вищих мір, виходячи з формули для ( а+b ) n . Л. Ейлер (18 ст) дав ті, що зберегли своє значення до наших днів наближені способи витягання К. Квадратниє До з негативних чисел, зустрічаються в 16 ст в Дж. Кардана і Р. Бомбеллі, привели до відкриття комплексних чисел.
2) До. рівняння алгебри
a 0 x n + a 1 x n-1 +... + a n-1 x + a n = 0 (1)
— число з, яке після підстановки його замість х обертає рівняння в тотожність. До. рівняння (1) називається також і К. многочлена
f (x) = a 0 x n + a 1 x n-1 +... + a n-1 x + a n .
Якщо з є До. многочлена f (x), те f (x) ділиться без залишку на х—с. Див. також Многочлен, Рівняння .