Звернення (у логіці)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Звернення (у логіці)

Звернення (лат. conversio), перетворення пропозиції шляхом обміну місцями його термінів — суб'єкта і предиката. О. називається простим, якщо при О. слова (див. Квантор ) кванторів не міняються. Просто звертаються всі загальнонегативні пропозиції (вигляду «Жодне S немає Р») і всі частноутвердітельниє пропозиції (вигляду «Деякі S суть Р»). Загальноствердні пропозиції (вигляду «Все S суть Р») поводяться з обмеженням, тобто їх О., взагалі кажучи, дає знову дійсну пропозицію, якщо квантор «Все» замінюється квантором «Деякі». Частноутвердітельниє пропозиції (вигляду «Деякі S не суть Р») не звертаються: з того, що деякі люди не палять, не витікає, що не деякі люди, що палять.

  В традиційній логіці О. відносили до безпосередніх висновків. Останні виділялися в особливу групу, і правила для них формулювалися поряд з правилами силогізму. У сучасній логіці предикатів О. самостійного значення не має, а правила О. в число правил логічної дедукції як такі не входять. Це, проте, не зменшує евристичні цінності О. для практики змістовного мислення.

  В логіці стосунків, де з кожним відношенням між термінами х і в зв'язується поняття про відношення між термінами в і х , зворотному первинному, О. — це операція заміни даного відношення зворотним йому з одночасною перестановкою термінів відношення.

  М. М. Новоселів.