Гуморальна регуляція
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гуморальна регуляція

Гуморальна регуляція, координація фізіологічних і біохімічних процесів, здійснювана через рідкі середовища організму (кров, лімфу, тканинну рідину) за допомогою біологічно активних речовин (метаболіти, гормони, гормоноїди іони), що виділяються клітками, органами і тканинами в процесі їх життєдіяльності. У високорозвинених тварин і людини Р. р. підпорядкована нервовій регуляції і складає спільно з нею єдину систему нейрогуморальній регуляції . Продукти обміну речовин діють не лише безпосередньо на еффекторниє органи, але і на закінчення чутливих нервів (хеморецептори) і нервові центри, викликаючи гуморальним або рефлекторним дорогою ті або інші реакції. Так, якщо в результаті посиленої фізичної роботи в крові збільшується вміст Co 2 то це викликає збудження дихального центру, що веде до посилення дихання і виведення з організму надлишків Co 2 . Гуморальна передача нервових імпульсів хімічними речовинами, т.з. медіаторами, здійснюється в центральній і периферичній нервовій системі. Поряд з гормонами важную роль в Р. р. грають продукти проміжного обміну. Біологічну активність рідких середовищ організму обумовлена співвідношенням вмісту катехоламінів ( адреналіну і норадреналіну, їх попередників і продуктів розпаду), ацетілхоліну, гістаміну, серотоніна і ін. амінів біогенних, деяких поліпептидів і амінокислот, станом ферментних систем, присутністю активаторів і інгібіторів, вмістом іонів, мікроелементів і так далі Вчення про Р. р. розроблене рядом вітчизняних (Ст Я. Данільовський, А. Ф. Самойлов, До. М. Биків, Л. С. Штерн і ін.) і зарубіжних учених (австрійського — О. Льові, амермканського — У. Кеннон і ін.).

  Літ.: Биків До. М., Кора головного мозку і внутрішні органи, 2 видавництва, М. — Л., 1947; Мак-Ільвєїн Р., Біохімія і центральна нервова система, пер.(переведення) з англ.(англійський). М., 1962; Monnier М., Functions of the nervous system, v. 1, Amst., 1968.

  Р. Н. Кассиль.