Валютне регулювання, одна з форм державного регулювання міжнародних економічних відносин, що виражається в регламентації міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютою і іншими валютними цінностями.
Ст р. в капіталістичних країнах залежить від загального стану міжнародних економічних і політичних відносин капіталістичного світу, економічного і політичного стану даної країни, від стану її платіжного балансу і грошового звернення. Капіталістичні країни вводять Ст р. з метою урівноваження платіжних балансів, зміни структури імпорту або обмеження його, скорочення платежів за кордон, концентрації валютних ресурсів в руках держави для використання їх на користь монополістичної буржуазії. В період загальної кризи капіталізму зростає число капіталістичних держав, що використовують Ст р. як одне із знарядь державного втручання в зовнішню торгівлю, вивіз і ввезення капіталу і інші зовнішні розрахунки. У країнах Ст р., що розвиваються, служить одному із заходів захисту від зовнішньоекономічної експансії імперіалістичних держав і використання валютних ресурсів в національних інтересах розвитку даної країни.
Ст р. почалося із заборони вивозу золота, потім поступово поширилося і на інші валютні цінності, у тому числі платіжні засоби і коштовні папери — акції і облігації. Вперше валютні обмеження були введені в Німеччині, Австрії і інших країнах під час 1-ої світової війни 1914—18. У 1924—29 (т.з. роки стабілізації) Ст р. було дещо ослаблено, проте в період світової економічної кризи 1929—33 посилилося і поширилося на всі форми міжнародних економічних зв'язків, у тому числі і на зовнішню торгівлю. В період 2-ої світової війни 1939—45, в результаті загострення проблеми постачання і збуту, Ст р. стало усе більш широко застосовуватися як засіб зовнішньоторговельної політики капіталістичних держав.
Валютне законодавство капіталістичних країн визначає коло валютних операцій, що підлягають регулюванню. Це — операції, пов'язані із зовнішньою торгівлею, з міжнародним рухом капіталів, міжнародними борговими відносинами, операції із золотом і іншими валютними цінностями, а також операції, пов'язані з розвитком таких сфер міжнародних стосунків, як туризм, виплата репарацій і тому подібне У післявоєнний період, з введенням повної або часткової оборотності валют, Ст р. в деяких розвинених капіталістичних країнах скасовано, в інших же пом'якшено в області зовнішньої торгівлі, а в області руху капіталів і кредитів зберігається. У країнах Ст р., що розвиваються, зберігається повністю.
В СРСР Ст р. засновано на валютній монополії . Воно регламентує операції з валютними цінностями і направлено на зосередження в держави в особі уповноважених на це банків — Держбанку СРСР і Банку для зовнішньої торгівлі СРСР — всіх валютних ресурсів з метою використання їх для прискорення темпів розвитку народного господарства і зміцнення грошової системи СРСР (див. Валютне законодавство ).
