Банк міжнародних розрахунків
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Банк міжнародних розрахунків

Банк міжнародних розрахунків (ВМР; Bank for International Settlements — BIS), міжнародний фінансовий інститут, створений в 1930 в Базелі (Швейцарія) центральними банками Англії, Франції, Німеччини, Бельгії, Італії, трьома приватними банками США на чолі з банкірським будинком Морганов і японськими приватними банками. Установа БМР була передбачена Гаагською конвенцією (планом Юнга, 1930). Банку було доручено приймати і виплачувати німецькі репараційні платежі, включаючи розрахунки за постачання натурою, і оплачувати міжсоюзницькі борги, здійснювати операції, пов'язані з позикою Юнга, головним чином США, і обслуговувати платежі по позиках Дауеса і Юнга. У зв'язку з припиненням платежів по репараціях і військових боргах з 1931 характер діяльності банку міняється. БМР купує і продає золото і іноземну валюту, приймає від центральних банків на зберігання золото, надає і отримує від них позики під заставу золота або короткострокових зобов'язань, що легко реалізовуються, включаючи казначейські векселі, купує і продає облігації, що котируються на біржі. Банк не має права випускати банкноти, оплачувані по пред'явленню, акцептувати тратти (перевідні векселі), надавати позики урядам, набувати контролю над підприємницькими компаніями. У роки 2-ої світової війни 1939—45 в БМР зберігалося золото, награбоване фашистами. У банці продовжувалася співпраця між директорами країн антигітлерівської коаліції (Франції, Англії і США) і фашистських країн. Валютно-фінансова конференція в Бреттон-Вудсе (1944) прийняла рішення про ліквідацію БМР, але, користуючись підтримкою реакційних елементів країн — членів банку, він уцілів і став розширювати свої операції. Банк брав участь в проведенні операцій за планом Маршалла», здійснював багатобічний кліринг для Європейського платіжного союзу, після розпуску останнього — в рамках Європейської валютної угоди . БМР є фінансовим агентом Європейського об'єднання вугілля і сталі, Міжнародного Червоного Хреста, Усесвітнього поштового союзу і ін. БМР виступає як європейський допоміжний орган Міжнародного валютного фонду і Міжнародного банку реконструкції і розвитку, якому він сприяє в розміщенні облігацій банку в Швейцарії. З початку 60-х рр. БМР став центром міжнародних угод імперіалістичних держав по підтримці світової валютної системи капіталізму (див. Валютна криза ) . Він брав участь в кредитуванні Англії і Федеральної резервної системи США на основі угод типа «своп» (операцій по взаємному обміну валютою на термін по твердому курсу) (див. Валютний ринок ) . В 1968—69 брав участь в кредитах Франції. Був агентом «Золотого пулу». У 1951 Японія вибуло із складу БМР. У 1968 в БМР входили центральні банки всіх європейських капіталістичних і соціалістичних країн, окрім СРСР і ГДР(Німецька Демократична Республіка); представником США на загальних зборах акціонерів є «ферст нешонал ситі банк оф Нью-Йорк». У 1970 акціонерами БМР стали Японія і Канада.

  75% акцій БМР належить центральним банкам і 25% — приватним банкам і особам, банки-засновники розташовують більше 50% акцій. Поточними справами банку керує Рада директорів, до складу якої входять 8 керівників центральними банками європейських країн: Англії, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Франції, Бельгії, Італії, Швейцарії, Швеції і Нідерландів і 5 представників фінансових, промислових і торгівельних кругів, що призначаються цією вісімкою. БМР має валютно-економічний відділ, що здійснює дослідження в області міжнародних валютно-кредитних відносин. Випускає щорічний огляд, в якому дає інформацію і дослідження міжнародних валютно-кредитних відносин за рік, і поточний бюлетень. Акціонерний капітал в 1930 був встановлений в 500 млн. золотих фр.(франк), у грудні 1969 збільшений до 1,5 млрд. фр.(франк) На 31 березня 1969 сплачений капітал складав 125 млн. золотих фр.(франк) (1 фр.(франк) = 0,29 г чистого золота); баланс склав 14,6 млрд. золотих фр.(франк), у тому числі вклади центральних банків в золоті — 4,8 млрд. фр.(франк), у іноземній валюті — 6,6 млрд. фр.(франк), у активі — золото в злитках — 4,0 млрд. фр.(франк), позики (у більшості короткострокові) — 9,0 млрд. фр.(франк)

  М. Ю. Бортник.