Банк Риму (Banco di Roma), один з найважливіших комерційних банків Італії. Організований в 1880. Входить до числа трьох банків т.з. національного значення. В період світової економічної кризи 1929—33 знаходився на межі банкрутства, але уряд надав йому допомогу, скупивши його акції. 97% акцій Би. Р. (1967) належало державній монополії — Інституту реконструкції індустрії (ІРІ). Члени правління і керівництво банку призначаються урядом. Для здійснення довгострокового і середньострокового кредиту Б. Р. створив разом з Італійським комерційним банком і банком Італійського кредиту Банк кредитування і фінансування (Медіобанка). Б. Р. займається кредитуванням зовнішньої торгівлі. Зв'язано найбільшими італійськими промисловими монополіями Монтекатіні, Піреллі, Сніа-віськоза і ін. Користується підтримкою Ватикану. На початок 1969 банк налічував близько 250 відділень в Італії, 28 відділень за кордоном — в Лівії, Ефіопії, Сомалі, Туреччині, Лівані, Франції, Монако, Бельгії і Швейцарії, мав свої представництва в Нью-Йорку, Франкфурті-на-Майне, Лондоні і Буенос-Айресі. На початок 1969 акціонерний капітал складав 25 млрд. лір, резерв — 9,4 млрд. лір, сума балансу — 4558 млрд. лір, вклади — 2531 млрд. лір, облік і позики — 1706 млрд. лір. Сума балансу Б. Р. завищений, т. до., на відміну від більшості капіталістичних банків, включає коштовні папери, прийняті банком на зберігання і управління в сумі 1484 млрд. лір.
