Щапов Опанас Прокофьевіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 
 
щ-щуч
 

Щапов Опанас Прокофьевіч

Щапов Опанас Прокофьевіч [5(17) .10.1831, с. Анга Верхоленського в. Іркутською губ.(губернія), — 27.2(10.3) .1876, Іркутськ], російський історик і публіцист. Народився в сім'ї паламаря. У 1852—56 вчився в Казанській духовній академії, яку закінчив із ступенем бакалавра. У 1856—60 читав курс російської історії в духовній академії, в 1860—61 — в Казанському університеті. 16 квітня 1861 виголосив революційну промову на панахиді по жертвах Бездненського виступу 1861, був арештований і перепроваджений до Петербургу. Після слідства усунений від викладання і визначений чиновником по сектантських справах при міністерстві внутрішніх справ. У 1862 звільнений із служби і знаходився під поліцейським наглядом. Співробітник журналів: «Вітчизняні записки», «Російське слово», «Час», «Століття» і ін. У 1864 за підозрою в зв'язках з А. І. Герценом і Н. П. Огаревим висланий до Сибіру (спочатку в с. Ангу, потім до Іркутська). У 1866 брав участь як етнограф в експедиції Сибірського відділу Російського географічного суспільства в Туруханський край. Влітку 1865 арештований у справі сибірських областников . Після звільнення співробітничав в журналі «Справа», «Записки Сибірського відділу РГО» і ін. Помер від туберкульозу. Щ. — автор багатьох праць по історії сектантства і розколу, які він розглядав як прояв народного протесту проти соціального гніту. У 1856—64 Щ. під впливом Р. З. Елісєєва і С. В. Ешевського виступив прибічником прийнятою в російській демократичній історіографії т.з. «земсько-областнічеськой теорії», розглядаючи історію Росії в світлі взаємовідношення окремих «областей». Пізніше, знаходячись в засланні, Щ. піддав критиці цю теорію і намагався під впливом ідей Н. Р. Чернишевського, Д. І. Пісарева, Г. Т. Бокля і позитивістів вивчати історичні закономірності розвитку російського народу за допомогою природничонаукових методів. Під впливом висунутих Щ. ідей в російській історичній науці намітилася прогресивна для свого часу тенденція до вивчення впливу географічного чинника і економічного життя, що знайшла віддзеркалення в роботах Ст О. Ключевського і ін.

  Соч.: Соч., т. 1—3, СП(Збори постанов) Би, 1906—08; Собр. соч.(вигадування), Доповнить. том до видання, Іркутськ, 1937; Невидані соч.(вигадування), «Вісті Суспільства археології, історії і етнографія при Казанському університеті», т. 33, ст 2—3, Казань, 1926; А. П. Щапов в Іркутську. (Невидані матеріали), Іркутськ, 1938.

  Літ.: Арістов Н. Я., А. П. Щапов. (Життя і вигадування), СП(Збори постанов) БИ. 1883; Кабанів П. І., Суспільно-політичні і історичні погляди А. П. Щапова, М., 1954; [Козьмін Би. П.], А. П. Щапов — історик-демократ, в кн.: Нариси історії історичної науки в СРСР, т. 2, М., 1960; Цамуталі А. Н., Нариси демократичного напряму в російській історіографії 60—70-х років XIX ст, Л., 1971, с. 93—107.

А. П. Щапов.