Штерн Ліна Соломонівна [14(26) .8. 1878, Лієпая, нині Латвійською РСР, — 7.3. 1968, Москва], радянський фізіолог, академік АН(Академія наук) СРСР (1939) і АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1944). Член КПРС з 1938. У 1903 закінчила Женевський університет і працювала там же (з 1917 професор). У 1925 переїхала в СРСР. У 1925—48 завідувач кафедрою фізіології 2-го Московського медичного інституту, одночасно (1929—48) директор Інституту фізіології АН(Академія наук) СРСР. У 1954—68 завідувач відділом фізіології Інституту біофізики АН(Академія наук) СРСР. Основні праці по хімічних і физико-хімічних основах життєдіяльності організму людини і тварин. Розробила учення про бар'єрних функціях і обгрунтувала їх значення для збереження постійності внутрішнього середовища (див. Гомеостаз ). найдетальніше нею вивчений гемато-енцефалічеський бар'єр . Роботи Ш. про значення неспецифічних продуктів обміну речовин (метаболітов) в життєдіяльності організму зіграли важливу роль в розвитку проблеми гуморальній регуляції функцій. Державна премія СРСР (1943). Нагороджена 2 орденами.
Соч.: Безпосереднє живильне середовище органів і тканин. Фізіологічні механізми, що визначають її склад і властивості. Ізбр. праці, М., 1960.
Літ.: Ліна Соломонівна Штерн, М., 1960 (АН СРСР. Матеріали до біобібліографії учених. Серія біологічних наук. Фізіологія, ст 8).
