Штерна досвід, експериментальне визначення швидкостей теплового руху молекул газу, здійснене О. Штерном в 1920. Ш. о. підтвердив правильність основ кінетичній теорії газів . Досліджуваним газом в досвіді служили розріджені пари срібло, яке виходило при випарі шаруючи срібла, нанесеного на платиновий дріт, що нагрівався електричним струмом. Дріт розташовувався в судині, з якої повітря було відкачане, тому атоми срібла безперешкодно розліталися на всі боки від дроту. Для здобуття вузького пучка атомів, що летять, на їх дорозі була встановлена перешкода з щілиною, через яку атоми потрапляли на латунну пластинку, що мала кімнатну температуру. Атоми срібла осідали на ній у вигляді вузької смужки, утворюючи срібне зображення щілини. Спеціальним пристроєм весь прилад приводився в швидке обертання довкола осі, паралельної плоскості пластинки. Унаслідок обертання приладу атоми потрапляли в ін. місце пластинки: поки вони пролітали відстань l від щілини до пластинки, пластинка зміщувалася. Зсув зростає з кутовою швидкістю w приладу і зменшується із зростанням швидкості v атомів срібла. Знаючи w і l , можна визначити v. Т. до. атоми рухаються з різними швидкостями, смужка при обертанні приладу розмивається, стає ширшим. Щільність осаду в даному місці смужки пропорційна числу атомів, рухомих з певною швидкістю. Найбільша щільність відповідає найбільш вірогідній швидкості атомів. Отримані в Ш. о. значення найбільш вірогідної швидкості добре узгоджуються з теоретичним значенням, отриманим на основі Максвелла розподілу молекул за швидкостями.
