Штернберг Лев Якович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Штернберг Лев Якович

Штернберг Лев Якович [21.4(3.5) .1861, Житомир, — 14.8.1927, Дудергоф, нині пос.(селище) Можайський району Ломоносова Ленінградської обл.], радянський етнограф, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1924). Професор Ленінградського університету (з 1918). За участь в народовольчеських організаціях був засланий на Сахалін (1889—97), де вивчав етнографію нівхов (гиляков). Встановив у них наявність родових буд з класифікаційною системою спорідненості і пережитками групового браку, що було відмічене Енгельсом (див. К. Маркс і Ф. Енгельс, Соч., 2 видавництва, т. 22, с. 364—67). З 1901 працював в Музеї етнографії і антропології в Ленінграді. Доводив єдність людства з позицій еволюціонізму. Етнографію розумів як науку про культуру первісних народів і її пережитки. Ш. вніс означає. вклад у вивчення первісної релігії (уявлення про надприродних «господарях», «ізбраннічестве», схема етапів еволюції вірувань і ін.).

  Соч.: Гиляки, орочи, гольди, негидальци, айни, Хабаровськ, 1933; Первісна релігія в світлі етнографії, Л., 1936.

  Літ.: Пам'яті Л. Я. Штернберга. 1861— 1927, Л., 1930 (літ.).