Шліфування
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шліфування

Шліфування, шліфовка (від польськ.(польський) szlifować, йому.(німецький) schleifen — гострити, полірувати, шліфувати),

  1) обробка поверхонь заготовок абразивним інструментом . Виробляється на шліфувальних верстатах, на металоріжучих верстатах інших груп з допомогою спеціальних пристосувань (наприклад, шліфувальних голівок ), уручну. За швидкістю обертання абразивного інструменту розрізняють звичайне Ш. — окружна швидкість інструменту близько 20 м/сек і швидкісне — окружна швидкість вища за 50 м/сек. Ш. дозволяє виготовляти металеві деталі з точністю до 1-го класу і отримувати поверхні до 10-го класу шорсткості. Ш. широко застосовується при обробці зовнішніх і внутрішніх плоских, циліндрових, конічних і фасонних поверхонь заготовок з металів, пластмас, кераміки, феритів, каменя, дерева і т.д. Деяке поширення отримало також чорнове (обдирне) Ш. для видалення великих пріпуськов з литих чавунних і сталевих заготовок.

  Відомі різні види Ш.: кругле зовнішнє і внутрішнє, планетарне, безцентрове зовнішнє і внутрішнє, плоске, фасонне і ін. (детальніше див.(дивися) в ст. Шліфувальний верстат ) .

  Для обробки важкооброблюваних металів застосовують також електрохімічне (електролітичне) Ш. струмопровідними шліфувальними кругами з підведенням до зони різання постійного електричного струму і електроліту (див. в ст. Еоектрофізичні і електрохімічні методи обробки ) . Ш. може вироблятися абразивним порошком, зваженим в рідині, за допомогою методів вібраційної обробки .

  Ш. заготовок з деревини виробляють як абразивними матеріалами (шліфувальною шкіркою), так і спеціальними інструментами (щітками, дротяними кругами і ін.) безпосередньо після стругання, фрезерування або циклованія, а також шпакльованія або грунтовки. При Ш. нелакованих поверхонь рух шліфуючих матеріалів здійснюється уздовж волокон, т.к. прі поперечному русі волокна перерізуються і при подальшому нанесенні лаку або фарбників вони піднімаються, утворюючи ворс.

  Для Ш. каменів застосовують зазвичай карборундовий абразивний інструмент; обробку здійснюють на шліфувальних верстатах або ручним інструментом.

  2) У круп'яному виробництві видалення зародка і зовнішніх частин ядра, додання роздробленим зернам певної форми і однорідності.

  Літ.: Маслов Е. Н., Теорія шліфування матеріалів, М., 1974; Вульф А. М., Різання металів, 2 видавництва, Л., 1973; Буглай Би. М., Технологія обробки деревини, 2 видавництва, М., 1973.

  А. А. Шишкин.