Шліхтер Олександр Григорович [20.8(1.9) .1868, м. Дубни, нині Полтавської області, — 2.12.1940, Київ], радянський державний і партійний діяч, академік АН(Академія наук) УРСР (1929) і АН(Академія наук) БССР (1934), доктор економічних наук (1935). Член Комуністичної партії з 1891. Народився в сім'ї столяра. У революційному русі з 1887. У 1889—91 вчився в Харківському, потім Берні університетах. З 1891 вів соціал-демократичну роботу на Україні, Уралі, в Самаре. З 1895 в засланні у Вологодській губернії. У 1901—02 член Тульського, в 1902—04 Київського, в 1907—08 Московського комітетів РСДРП. У 1905—07 один з керівників революційної боротьби в Києві, Петербурзі, Фінляндії. Делегат 5-го з'їзду РСДРП. У 1909 засланий до Східного Сибіру. Після Лютневої революції 1917 член Виконкому Красноярської ради і Среднесибірськоє обласне бюро РСДРП. Делегат 6-го з'їзду РСДРП(б). Член Московського комітету РСДРП(б). У жовтневі дні 1917 комісар Московського ВРК по продовольству. У 1917—19 наркомзем, наркомпрод РРФСР, наркомпрод України. У 1920—21 голова Тамбовського губісполкома. З 1921 на дипломатичній роботі, член колегії НКИД СССР і НКВТ СРСР. У 1927—29 наркомзем УРСР. У 1931—38 віце-президент АН(Академія наук) УРСР, одночасно директор Українського інституту марксизму-ленінізму (1930—33). Делегат 14—17-го з'їздів ВКП(б). З 1924 член ЦК КП(б) В, в 1926—37 кандидат в член Політбюро ЦК КП(б) У. Делегат 5-го конгресу Комінтерну (1924). Член ВЦИК, Президії ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР; з 1923 член Президії ЦВК(Центральний виконавський комітет) УРСР.
Соч.: Вібранi твори, Київ, 1959; Ілліч, яким я його знав, М., 1970.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 2, с. 486); Лубенський П., Ванцак Би., О. Р. Шліхтер, Київ, 1973; Рум'янців А. М., Орешкин Ст Ст, Видатний революціонер і вчений економіст, в кн.: Шліхтер А. Р., Аграрне питання і продовольча політика в перші роки Радянської влади, М., 1975.
