Вібраційна обробка, метод механічної або химіко-механічної обробки деталей і заготовок шляхом згладжування мікронерівностей і знімання часток матеріалу з оброблюваної поверхні частками абразивного середовища, що здійснює вагання (у діапазоні частот 10 мгц —10 кгц ) під дією вібрації камери, в якій знаходяться оброблювані деталі і робоче середовище. Обробку здійснюють в сухому середовищі або в розчині, в склад якого можуть вводитися різні хімічні добавки.
Ст о. застосовують для очищення литва, видалення окалини і продуктів корозії з поверхні заготовок і деталей, зняття задирок і скруглення гострих кромок, видалення облоя з литих, штампованих і пресованих деталей, підвищення класу чистоти поверхні (наприклад, віброшліфування), а також для підготовки поверхні під гальванічні і лакофарбні покриття, декоративне полірування і ін. види обробки. В процесі Ст о. відбуваються також вирівнювання напруги в поверхневих шарах металу і зміцнення їх шляхом наклепання.
Літ.: Політов І. Ст, Ковалів Н. А., Вібраційна обробка деталей машин і приладів, Л., 1965; Бабічев А. П., Вібраційна обробка деталей в абразивному середовищі, М., 1968.
