Вібраційне буріння, спосіб буріння із застосуванням вібратора, що викликає коливання бурового інструменту. Ст би. на глибині. 20—30 м-кодів в м'яких породах здійснюють без обертання інструменту (вібратор прикріпляється до верхнього кінця бурильних труб ); Ст би. твердих порід, а також Ст би. на глибині понад 30 м-коду ведеться з одночасним обертанням інструменту (вібратор встановлюють безпосередньо над буровим снарядом, долотом ). У першому випадку використовують переважно електромеханічні вібратори направленої дії, в другому — гідравлічні (прямої, зворотної або подвійної дії), такі, що приводяться в дію потоком промивальної рідини. Для захисту бурильних труб від шкідливої дії вібрацій при глибокому бурінні застосовують амортизатори, що встановлюються над вібратором. Ст би. неглибоких свердловин дозволяє в 1,5—2 рази збільшити продуктивність (в порівнянні з ударно-обертальним бурінням); Ст би. глибоких свердловин (особливо в твердих породах) збільшує термін служби доліт, не знижуючи ін. показників буріння. Основною проблемою подальшого розвитку Ст би. є створення надійних вібраторів. Ст би. застосовують в геологорозвідувальних дослідженнях, при пристрої опор глибокого заставляння, для буріння на нафту і газ.(газета) Ст би. запропоновано і розроблено в СРСР (1948).
Літ.: Баркан Д. Д., Віброметод в будівництві, М., 1959; Вібраційне і ударно-обертальне буріння, М., 1961; Ребрік Би. М., Вібротехніка в бурінні, 2 видавництва, М., 1966.
