Фінансова олігархія , верхівка монополістичної буржуазії (найбільші власники капіталу, найбільш впливові представники торговельно-промислових і фінансових монополій), що втілює панування фінансового капіталу в економічному і політичному житті капіталістичних держав на стадії імперіалізму. Ф. о. виникає на основі зрощення промислового і банківського капіталу в результаті процесів концентрації і централізації виробництва і капіталу. Конкретною організаційною формою панування Ф. о. виступають фінансово-монополістичні групи (див. Фінансові групи ) , об'єднання промислових, банківських і торгівельних монополій, що є, під контролем найбільших з них, Ф. о. здійснює реальний контроль над величезними масами суспільного капіталу і багатства, за діяльністю торгівельних і промислових корпорацій, кредитно-фінансових установ, міжнародних монополій як на основі власного капіталу, так і за допомогою мобілізації через розгалужену мережу кредитно-фінансових установ грошових коштів і заощаджень різних класів і соціальних шарів буржуазного суспільства. Основними методами її панування служать система участі, особиста унія і довготривалі зв'язки (емісійно-засновницька діяльність, картельні угоди і ін.). В. І. Ленін відзначав: «Фінансовий капітал, що концентрований в небагатьох руках і користується фактичною монополією, бере величезну і все зростаючий прибуток від засновництва, від випуску фондових паперів, від державних позик і т.п., закріплюючи панування фінансової олігархії, обкладаючи все суспільство данню монополістам» (Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 27, с. 350).
фінансово-промислова еліта контролює процес ухвалення рішень в області економічної і соціальної політики, виступає основним елементом зрощення економічної сили монополій з політичною владою буржуазної держави в єдиний механізм. Програми державно-монополістичного регулювання, направлені на згладжування протиріч капіталізму, служать в кінцевому рахунку інтересам Ф. о. Інтернаціоналізація господарського життя, посилення інтеграційних процесів, розвиток міжнародних промислових і банківських монополій, сприяючи виникненню міжнародним по складу і сферам впливу фінансових груп, ведуть до усе більш тісного переплетення інтересів Ф. о. різних капіталістичних держав.
Структура Ф. о. зазнає зміни в процесі розвитку державно-монополістичного капіталізму і еволюції форм капіталістичної власності. В період становлення імперіалізму Ф. о. складалася переважно на родинно-династичній основі (фінансові групи Рокфеллеров, Морганов, Дюпонов, Меллонов і ін. в США; Ротшильдов, Лазарев, Берінгов у Великобританії; Ротшильдов, Мішленов, Пежо і ін. у Франції). Концентрація виробництва, розбухання фіктивного капіталу і конкурентна боротьба між союзами монополістів зумовили зростаючу роль регіонального принципу формування і зміцнення позицій Ф. о. Ця тенденція особливо посилилася після 2-ої світової війни 1939–1945 (наприклад, Клівленд, Чикаго, Каліфорнійська і Бостон фінансові групи в США, Баварська група у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини)). В той же час в 50–70-і рр. зберігає своє значення родинно-династичний принцип формування структури Ф. о. (фінансовій «імперії» Гетті і Хантов в США, Оппенгеймов, Турн і Таксисов, Кюльман-Штума в ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) і ін.). Характерний також проникнення в структуру Ф. о. найбільших менеджерів .
Панування Ф. о., відображаючи загнивання капіталізму, заглиблює соціально-економічні протиріччя між буржуазією і пролетаріатом, розвиненими країнами, що розвиваються.
Літ.: Маркс До., Капітал, т. 3, гл.(глав) 23, 25, 27, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 25, ч. 1; Ленін Ст І., Імперіалізм, як вища стадія капіталізму, гл.(глав) 3, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 27; Меньшиков С. М., Мільйонери і менеджери, М., 1965; Беглов І. І., США: власність і влада, М., 1971; Політична економія сучасного монополістичного капіталізму, 2 видавництва, т. 1, М., 1975; Перло Ст, Імперія фінансових магнатів, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1958; Ландберг Ф., Багачі і надбагачі, 2 видавництва пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1975.
