Технічні засоби вчення, системи, комплекси, пристрої і апаратура, вживані для пред'явлення і обробки інформації в процесі вчення з метою підвищення його ефективності. По функціональному призначенню Т. с. о. зазвичай ділять на три основні класи: інформаційні, контролюючі і повчальні.
До інформаційних відносяться в основному аудіовізуальні Т. с. о.: радіомовлення, учбове кіно і учбове телебачення, статична діапроєкция (див. Діаскоп, Епідіаскоп ) , лінгафонне устаткування (див. Лінгафонний кабінет ) . Ці засоби використовуються як для пред'явлення учбовій інформації в межах заданого етапу вчення (лекція, цикл лекцій), так і для посилення наочності інформації, що вивчається, при різних формах учбової діяльності. Аудіовізуальні Т. с. о. можуть бути успішно використані також і при самостійному вченні. Як інформаційні Т. с. о. можуть застосовуватися електронні обчислювальні пристрої.
Контролюючі Т. с. о. призначені для визначення міри і якості засвоєння учбового матеріалу. Такі пристрої використовуються у всіх фазах учбового циклу. Контроль — невід'ємна частина процесу вчення, він виконує функції зворотного зв'язку між виучуваним і викладачем. Основні форми контролю, що реалізовуються за допомогою контролюючих Т. с. о., — поточний контроль засвоєння що вчаться деякого об'єму учбового матеріалу і підсумковий контроль на певній стадії учбового процесу. Контролюючі Т. с. о. бувають індивідуальні і групові і розрізняються за типом повчальних програм і методам введення відповіді виучуваного. Такі Т. с. о. бувають різній складності: від простих карт, касет і квитків автоматизованого контролю до спеціальних електронних контролюючих автоматів і ЕОМ(електронна обчислювальна машина) включно. У найбільш досконалих контролюючих пристроях використовуються розгалужені повчальні програми з конструйованою відповіддю. При автоматизованому контролі якості засвоєння матеріалу викладач в означає. мірі звільняється від трудомістких операцій, властивих звичайним методам опиту, що дає йому можливість приділяти більше уваги творчим аспектам вчення і індивідуальній роботі з учнями. Контроль стає регулярнішим, достовірнішим, економнішим (з точки зору витрат часу). У вищих і середніх учбових закладах використовуються класи або аудиторії, оснащені контролюючими пристроями (див. Автоматизованого вчення клас ) , за допомогою яких викладач має можливість управляти процесом контролю і отримувати необхідні статистичні дані про якість засвоєння учбового матеріалу.
Дидактичні можливості повчальних, так само як і контролюючих Т. с. о., визначаються мірою досконалості програм, які в них реалізуються. Програма і Т. с. о. органічно взаємозв'язані і доповнюють один одного. Якими б досконалими не були Т. с. о., без відповідної програми, розробленої на основі принципів теорії вчення і з врахуванням досягнень в області предмету, що вивчається, вони втрачають свою цінність в дидактичному плані і стають малоефективними при контролі знань. В той же час будь-яка досконала повчальна програма вимагає для своєї реалізації пристрою з високими технічними даними. Якнайповніше вимогам, що пред'являються до Т. с. о., задовольняють автоматизовані повчальні системи (АОС). АТ(автономна область) З — функціонально взаємозв'язаний набір підсистем навчально-методичного, інформаційного, математичного і інженерно-технічного забезпечення на базі засобів обчислювальної техніки, призначений для оптимізації процесів вчення в різних його формах і що працює в діалоговому режимі колективного користування. АТ(автономна область) З дають можливість використовувати швидкодію ЕОМ(електронна обчислювальна машина), її здатність зберігати велику кількість інформації, логічній можливості, дистанційний доступ до інформаційних масивів, можливість нагромаджувати і обробляти статистичний матеріал про учбовий процес з необхідним рівнем узагальнення. Вживання АТ(автономна область) З в учбовому процесі дозволяє вирішити ряд фундаментальних проблем педагогіки, основні з яких — індивідуалізація вчення в умовах масовості освіти; розвиток творчої активності і здібностей що вчаться до пізнавальної діяльності; уніфікація навчально-методичного матеріалу у зв'язку з можливістю «тиражування» досвіду кращих викладачів, що відкрилася. Оснащення учбового робочого місця пристроєм відображення інформації (див. Відображення інформації пристрій ) на електроннопроменевій трубці (дисплеєм) дозволяє організувати діалог з ЕОМ(електронна обчислювальна машина), близький до природній формі спілкування що вчаться з викладачем .
Комплексне використання Т. с. о. всіх видів створює умови для вирішення основного завдання вчення — поліпшення якості підготовки фахівців відповідно до вимогами сучасного науково-технічного прогресу (див. також Учбове устаткування ) .
Літ.: Молібог А. Р., Питання наукової організації педагогічної праці у вищій школі, М., 1971; Коропів Р. Ст, Романін Ст А., Технічні засоби вчення і контролю, 2 видавництва, М., 1972.
