Технічний аналіз, сукупність фізичних, физико-хімічних і хімічних методів аналізу сировини, напівфабрикатів і готової продукції, споживаних або вироблюваних промисловістю. Види аналізів, методи, техніка, реактиви і ін. встановлюються ГОСТ(державний загальносоюзний стандарт) амі і ТУ, обов'язковими як для постачальника, так і для споживача. Т. а. охоплює контроль технологічних процесів на різних стадіях; такий контроль виробляється по технологічних регламентах. До Т. а. відноситься також аналіз виробничих відходів (димових газів, шлаків, пилу, відпрацьованих вод і ін.).
В Т. а. використовуються всі основні групи методів аналізу: хімічні (гравіметричні (вагові), об'ємні, колориметричні, газооб'ємні), физико-хімічні (електровагові, потенціометри, амперометрічеськие, полярографічні, хроматографічні), фізичні (рентгеноспектральні спектроскопічні для мас, активаційні, магнітні і ін.). Широке вживання в Т. а. знаходять стандартні зразки .
За призначенням методи Т. а. підрозділяються на маркувальні, вживані для встановлення відповідності хімічного складу матеріалу складу, передбаченому для його «марки» (сорти); прискорені («експресні») методи контролю хімічного складу матеріалу по ходу технологічного процесу; контрольні (арбітражні), вживані при виникненні суперечки між підприємством-постачальником і підприємством-споживачем про хімічний склад матеріалу (див. Арбітражний аналіз ) . Методи кожною з груп характеризуються своєю точністю, яка виражається величинами допустимих розбіжностей між паралельними результатами для даного інтервалу вмісту визначуваного елементу.
