Термодифузія (термічна, або теплова, дифузія), перенесення компонент газових сумішей або розчинів під впливом градієнта температури . Якщо різниця температур підтримується постійною, то унаслідок Т. в об'ємі суміші виникає градієнт концентрації, що викликає також і звичайну дифузію . В стаціонарних умовах при відсутності потоку речовини Т. врівноважується звичайною дифузією і в об'ємі виникає різниця концентрацій, яка може бути використана для ізотопів розділення .
Т. в розчинах була відкрита йому.(німецький) ученим К. Людвігом (1856) і досліджена швейцарським ученим Ш. Соре (1879—81). Т. в розчинах називається ефектом Смітті. Т. в газах була теоретично передбачена англійським ученим С. Чепменом і шведським ученим Д. Енськогом (1911—17) на основі кінетичній теорії газів і експериментально виявлена англійським ученими С. Чепменом і Ф. Дутсоном в 1917.
В бінарній суміші при постійному тиску у відсутності зовнішніх сил повний дифузійний потік речовини рівний
j i = – nd 12 grad c i – n ( D T /t ) grad Т, де D 12 — коефіцієнт дифузії, D T — коефіцієнт Т., n — число часток суміші в одиниці об'єму, з i = n i / n — концентрація часток i -ої компоненти ( i = 1,2). Розподіл концентрації в стаціонарному стані може бути знайдене з умови j i = 0 звідки grad c i = – ( k T /t ) grad T , де до т = D T /d 12 — термодифузійне відношення, пропорційне твору концентрацій компонент. Коефіцієнт Т. сильно залежить від міжмолекулярної взаємодії, тому його вивчення дозволяє досліджувати міжмолекулярні сили в газах.
Літ.: Грю До. Е., Іббс Т. Л., Термічна дифузія в газах, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1956. Див. також літ.(літературний) при ст. Термодинаміка нерівноважних процесів .
