Сільськогосподарське машинобудування

Сільськогосподарське машинобудування , галузь машинобудування, що здійснює технічне переозброєння сільського господарства . Головне завдання С. м. — забезпечити комплексну механізацію.-х.(сільськогосподарський) виробництва, тобто вживання машин не лише на основних, але і на всіх проміжних операціях при обробітку таких найважливіших культур, як зернові, кукурудза, цукровий буряк, картопля, бавовна, при заготівці і приготуванні кормів на тваринницьких і птахівницьких фермах.

  С. м. виникло на початку 19 ст у Великобританії, а незабаром і в США, де дорожнеча і недолік робочих рук викликали необхідність впровадження машин, особливо в районах екстенсивного землеробства західних штатів. До кінця 19 ст розвинене С. м. мали також Франція, Швеція Німеччина.

  В дореволюційній Росії переважна частина селянства користувалася примітивним з.-х.(сільськогосподарський) інвентарем. По перепису 1910, в селянських господарствах налічувалося 7,8 млн. сохнув і косулі, 7 млн. кінних плугів і 752 тис. кінних жаток. У 1913 було виготовлено всього 180 парових молотарок. Перші підприємства по виробництву з.-х.(сільськогосподарський) інвентаря з'явилися в 19 ст (головним чином ремонтні майстерні іноземних торгівельних фірм).

  Після Жовтневої революції 1917 почало планомірному розвитку С. м. поклав Декрет СНК(Рада Народних Комісарів) від 1 квітня 1921, в якому вказувалося, що виробництво з.-х.(сільськогосподарський) машин і знарядь — справа надзвичайної важливості для вирішення завдань по зміцненню сільського господарства.

  Сов. держава створила власну індустріально-технічну базу для корінної реконструкції всіх галузей сільського господарства (див. також Тракторобудування ) . З 1926 початий випуск тракторних культиваторів для суцільної обробки грунту (завод «Червоний Аксай»), з 1928 — тракторних плугів (Одеський завод ним. Октябрьской революції), з 1930 — зернозбиральних комбайнів, з 1932 — тракторних картоплезбиральних машин. Вже до 1937 СРСР по річному виробництву зернозбиральних комбайнів вийшов на 1-х місце в світі — 44 тис. шт. проти 29 тис. в США; практично стався перехід до випуску машин механічної тяги. У 1928 їх питома вага (у %) у випуску склала 2,6; у 1929—9,2, в 1930—19, в 1937—91,2.

  Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 велика частина заводів С. м. перемкнулася на виробництво оборонної продукції; на Сході була створена нова база виробництва з.-х.(сільськогосподарський) машин. Побудовані заводи на Алтаї, в Узбецькій РСР, Казахською РСР і ін. Особливо розвинулося С. м. після війни (див. таблиці. 1). С. м. має такі спеціалізовані підприємства, як «Ростсельмаш», «Алтайсельмаш», «Ташсельмаш», «Рязєєльмаш», «Львовсельмаш», ним. Октябрьской революції (Одеса), «Червона зірка» (Кіровоград), Таганрозький комбайновий завод, Херсонський завод ним. Петровского і ін. Якщо в 1940 було випущено машин на 50 млн. крб. (у оптових цінах підприємств на 1 липня 1955), то в 1950 — на 286 млн. і в 1965 — на 1461 млн. крб. Високі темпи зростання С. м. дозволили до 1962 перевершити рівень виробництва.-х.(сільськогосподарський) техніка США. У 1973 в СРСР виготовлено зернозбиральних комбайнів в 3,4 разу більше, ніж в США, тракторних плугів в 2,5, тракторних сівалок в 4,2 разу.

  Поряд з кількісним зростанням виробництва проводилася робота із створення і освоєння нових конструкцій, що дозволило більш повно механізувати різні галузі сільського господарства з врахуванням кліматичних зон. У 1971—74 значно розширена номенклатура, освоєно більше 300 нових моделей з.-х.(сільськогосподарський) техніка. Галуззю вирішені крупні технічні проблеми. Створені машини для обробітку сільськогосподарських культур на грунтах, схильних до вітрової ерозії, для внесення мінеральних добрив, грунтообробні і ін. машини. Продуктивність нових моделей плугів, сівалок, розкидань добрив, машин для захисту рослин від шкідників підвищена в 1,2—1,5 разу, комбайнів для прибирання картоплі, бавовнозбиральних машин, пресу-підбирачів, машин для зрошування в 1,4—2 рази. Покращувані техніко-економічні показники машин для прибирання і обробки зернових культур. На виробництво поставлені нові зернозбиральні комбайни — «Сибіряк», «Нива» і «Колос». Щорік оновлюється 10—13% номенклатур машин, що випускаються. Відбувається перехід від індивідуального проектування окремих зразків машин до створення сімейства однотипних машин на основі базових моделей і модифікацій.

  Велика увага приділяється поліпшенню умов праці механізаторів. Комбайни мають зручні кабіни, гідравлічні і автоматичні пристрої, спеціальні прилади для контролю за роботою робочих органів. Час на технічне обслуговування з.-х.(сільськогосподарський) машин понижено в 1,5 разу (за 1971—73).

  Підвищення продуктивності машин і їх технічного рівня дозволило вивільнити за 60-і рр. з сфери сільського господарства 2,5 млн. чоловік.

  Високими темпами розвивається С. м. в інших соціалістичних країнах (див. таблиці. 2). Об'єднання зусиль фахівців СРСР, ГДР(Німецька Демократична Республіка), НРБ(Народна Республіка Болгарія), ВНР(Угорська Народна Республіка) дозволило створити високопродуктивні самохідні машини для прибирання цукрового буряка, винограду, томатів, а також інші машини.

  Серед капіталістичних держав найбільший розвиток отримав С. м. в США, де випускається більше 50% з.-х.(сільськогосподарський) машин від сумарного випуску в капіталістичних країнах (див. таблиці. 3).

  Найбільші фірми С. м. США — «Інтернешонал харвестер» (International Harvester), «Масси-Фергюсон» (Massey-ferguson), «Алліс-Чалмерс» (Allis Chalmers); Великобританії — «Мотор корпорейшен» (Motor Corporation), «Брітіш Лейленд» (British Leyland); Франції — «Рено» (Renault); ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) — «Клекнер-Гумбольдт-Дейц» (Klöckner-Humboldt-Dcutz).

Таблиця. 1. — Виробництво основних сільськогосподарських машин в СРСР, тис. шт.

Таблиця. 2. — Виробництво основних сільськогосподарських машин в країнах — членах СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) (1973), шт.

Таблиця. 3. — Виробництво основних видів сільськогосподарських машин в розвинених капіталістичних країнах (1973), тис. шт.

¹ Оценка. ² 1971. ³ Сівалки зернові і бавовняні всіх видів в 1972. ⁴ 1972.

  Літ.: Державний п'ятирічний план розвитку народного господарства СРСР на 1971—1975 роки. [Збірка], М., 1972; Статистичний щорічник країн — членів Ради Економічної Взаємодопомоги, 1974, М., 1974.

  А. І. Нілюбов.