Сільськогосподарські карти
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сільськогосподарські карти

Сільськогосподарські карти, географічні карти, що відображають територіальну диференціацію з.-х.(сільськогосподарський) виробництва. До С. до. відносяться: карти економічних умов ведення і розвитку сільського господарства; карти економічних показників самого сільського господарства; карти економічної оцінки ресурсів з.-х.(сільськогосподарський) виробництва (матеріальних, трудових, природних); карти технології з.-х.(сільськогосподарський) виробництва.

  При відборі головних ознак і показників для складання С. до. виходять з того, що вся система картографування сільського господарства повинна розкривати територіальні особливості використання землі, засобів виробництва, трудових ресурсів в зіставленні з даними про вироблювану продукцію; крім того, С. до. повинні розкривати територіальні міжгалузеві зв'язки.-х.(сільськогосподарський) виробництва, а також його територіальні виробничі зв'язки з іншими галузями народного господарства. У зв'язку з цими вимогами, С. до. підрозділяються на вузькогалузевих і районних синтетичних. До першої групи відносяться: карти розміщення з.-х.(сільськогосподарський) культур, видів і порід худоби, карти врожайності з.-х.(сільськогосподарський) культур і продуктивності худоби, карти фондовооруженності і енергоозброєності з.-х.(сільськогосподарський) підприємств, карти механізації землеробства і тваринництва карти об'ємів і структури валової і товарної продукції з.-х.(сільськогосподарський) підприємств, а також спеціальна агрономія, і зоотехнічні карти.

  До другої групи відносяться карти спеціалізації з.-х.(сільськогосподарський) підприємств, адміністративних одиниць і територій різного рангу економічного районування; карти з.-х.(сільськогосподарський) районування, які можуть розділятися на карти тих, що склалися з.-х.(сільськогосподарський) районів і прогнозні карти.

  Особливо складний розділ С. до. — синтетичні карти з.-х.(сільськогосподарський) районів, на яких відображуються взаємозв'язки сільського господарства, природного середовища, економічних умов і характеризуються економічні показники розвитку сільського господарства по різного рангу територіальним одиницям або з.-х.(сільськогосподарський) підприємствам. При складанні С. до. основними способами картографічного зображення служать картограми, картодіаграми, способи якісного фону, крапок і ареалів.

  В дореволюційній Росії С. до. з'явилися в середині 19 ст в «господарсько-статистичному атласі Європейської Росії» (1851). На початку 20 ст з великим числом С. до. вийшов «Атлас Азіатської Росії» (1914). С. до. є також в зарубіжних національних атласах, регіональних атласах в СРСР; у 1960 виданий «Атлас сільського господарства СРСР». С. до. широко використовуються при планеруванні об'ємів і спеціалізації сільського господарства адміністративних і економічних районів різного таксономічного рангу.

   Літ.: Никішов М. І., Складання і редагування сільськогосподарських карт і атласів, М., 1959; Шоцкий Ст П., Картографічні методи дослідження географічних проблем сільського господарства, Л., 1970; Картографічне забезпечення планів розвитку народного господарства, Іркутськ, 1968; Проблеми тематичного картографування, Іркутськ, 1970.

  Ст П. Шоцкий.