Тракторобудування
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тракторобудування

Тракторобудування , галузь машинобудування, що виробляє трактори, тракторні і комбайнові двигуни, уніфіковані вузли, агрегати, запасні частини і деталі до них. Як галузь промисловості Т. існує з 1917, коли на заводах Форда в США почалося масове виробництво тракторів. У Європі вперше масове виробництво тракторів почалося в 20-х рр. 20 ст в Германії і Італії, потім в Великобританії, Франції і ін. країнах.

  Виникнення Т. в СРСР відноситься до 1923 (перший випуск тракторів «Фордзон-Путіловец» заводом «Червоний путіловец», нині Ленінградське об'єднання завод «Кировський»). Перші спеціалізовані тракторні заводи — Сталінградський (нині Волгоградський тракторний завод ) і Харківський тракторний завод, випускали колісні трактори марки СТЗ-ХТЗ. Виробництво важких гусеничних тракторів (С-60) почате на Челябінському тракторному заводі в 1933. На нім же освоєний випуск (1936) гусеничних тракторів з дизельним двигуном (С-65). Переведення в 1937 Сталінградського і Харківського заводів на виробництво гусеничних СХТЗ-НАТІ вивело СРСР (1948) на 1-е місце в світі по випуску гусеничних тракторів. У 1-ій п'ятирічці (1929—32) вироблене 100,4 тис. тракторів, в 2-ій (1933—37) — 444,1 тис. шт. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 були побудовані і введені в дію (1942—44) Алтайський тракторний завод, Володимирський тракторний завод і Липецький тракторний завод, в 1945 відновили роботу зруйновані Сталінградський і Харківський заводи. У післявоєнні роки вступили в буд Харківський трактороскладальний завод (1950), Мінський тракторний завод (1951), Онежський і Узбецький (нині Ташкентський) тракторні заводи (1956). Особлива увага приділялася збільшенню виробництва потужних з.-х.(сільськогосподарський) тракторів загального призначення. Кировський завод почав випуск трактора К-700 (1964) Павлодарський тракторний завод (пущений в 1967) — ДТ-75М (1968). У 1962 організовано виробництво гусеничних просапних тракторів, уніфікованих з тракторами МТЗ, на Кишинівському тракторному заводі (реконструйований в 1961). В кінці 60-х рр. завершується перехід на випуск тракторів з дизельними двигунами. Відбувається створення уніфікованих моделей тракторів. Широка уніфікація вузлів, агрегатів і деталей тракторів і двигунів сприяла виділенню їх в спеціалізованих виробництва (моторні заводи у Волгограді, Мінську, Барнаулі, Харкові, заводи паливної апаратури, тракторних трансмісій, гідроагрегатів, шестерень, поршнів і поршневих кілець і ін.). У 9-ій п'ятирічці (1971—75) почато переозброєння тракторних заводів і оновлення основних моделей тракторів. Будуються Чебоксарський завод промислових тракторів і Харківський завод тракторних двигунів. За 1966—75 продуктивність праці зросла більш ніж в 2 рази. Річний випуск тракторів в СРСР (див. таблиці. 1). У 1957—75 випуск тракторів мав середньорічний приріст близько 6%; у 1960 СРСР вийшов на 1-е місце в світі по виробництву тракторів (238,5 тис. шт.); у 1975 вироблено 2,2 тракторів на 1000 чіл. населення. Зростає технічний рівень тракторів: збільшується їх енергонасиченість, знижується матеріаломісткість, покращуються умови праці тракториста, підвищуються універсальність, якість і надійність. Проводяться роботи по автоматизації управління механізмами і водіння тракторних агрегатів. Нові моделі тракторів К-701, Т-150, Т-150К, МТЗ-80/82 і ін., поставлені на виробництво в 9-ій п'ятирічці, оснащені високоекономічними дизельними двигунами, багатоступінчастими коробками передач, у тому числі з перемиканням на ходу, кабінами з очищенням і охолоджуванням (підігріванням) повітря, з підресореними сидіннями і т.д.

Таблиця. 1. — Виробництво

тракторів в СРСР

Годи

Випуск, тис. шт.

Сумарна потужність двигуна, млн. л. с.*

Годи

Випуск, тис. шт.

Сумарна потужність двигуна, млн. л. с.*

1925

1928

1940

1950

0,6

1,3

31,6

116,7

0,01

0,03

1,5

5,5

1960

1970

1975

238,5

458,5

550,4

11,4

29,4

41,8

                 *1 л. с. = 0,736 квт

  В тракторному виробництві застосовуються високопродуктивні автоматизовані і автоматичні потокові лінії, агрегатні верстати-автомати і ін. сучасне устаткування.

  Для вирішення інженерно-технічних завдань в проектуванні машин, організації і управлінні виробництвом використовуються електронно-обчислювальна техніка і автоматизовані системи управління. При відробітку конструкцій нових тракторів і двигунів застосовуються методи прискорених стендових і полігонних випробувань. На базі передового зарубіжного і вітчизняного досвіду в 9-ій п'ятирічці розроблена і упроваджена (Мінський і Володимирський тракторні заводи) система управління якістю продукції на стадіях створення, виробництва і експлуатації конструкції. Продукція атестується по категоріях якості з присудженням виробам вищій категорії якості і Державного знаку якості. За 1971—75 експорт тракторів в країни — члени СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) збільшився на 60%, в капіталістичні країни (39 країн) — на 52%.

  В зарубіжних соціалістичних країнах Т. розвивається особливо швидкими темпами в післявоєнні роки (см . табл . 2).

Таблиця. 2. — Випуск тракторів
в окремих соціалістичних
країнах (без садово-городних), тис. шт.

Країни

1960

1970

1975

НРБ

ВНР

ГДР

ПНР

СРР

ЧССР

СФРЮ

3

9

9

17

32

7

4

2

16

41

29

18

12

5

0,6

4

58

50

51

33

  Скорочення виробництва тракторів ВНР(Угорська Народна Республіка) і ГДР(Німецька Демократична Республіка) проводиться відповідно до прийнятої країнами — членами СЕВ(Рада економічній взаємодопомозі) програмою соціалістичної інтеграції, що передбачає спеціалізацію країн на випуску тракторів і різної сільськогосподарської техніки з метою забезпечення економічно доцільних обсягів виробництва.

  В розвинених капіталістичних країнах велике Т. мають США, Великобританія, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Японія, Італія і Франція (см . табл . 3) .

  Для капіталістичних країн характерна висока міра монополізації.

  В США найбільша тракторобудівна фірма — «Дір енд До» (Deere and Company); у Великобританії — «Масси-Фергюсон» (Massie-ferguson); у Франції — «Режі насьональ дез юзін Рено» (Rеgie Nationale des Usines Renault); у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) — «Фенд енд До» (X. Fend and З); у Італії — «ФІАТ С. п. А.» (FIAT S. р. А.); у Японії — «Комацу лтд» (Komatsu Ltd).

Таблиця. 3. — Виробництво
тракторів в деяких
капіталістичних країнах
(без садово-городних), тис. шт.

Країни

1960

1970

1975

США

Великобританія

ФРН

Японія

Італія

Франція

204

186

121

5

39

63

221

163

105

81

94

69

270

120

116

207

116

57

  В 70-і рр. 20 ст сталося злиття капіталів ряду тракторопроїзводящих фірм США і Західної Європи. У зв'язку з насиченням парку розвинених капіталістичних країн і різким збільшенням цін на трактори попит на них безперервно скорочується відповідно скорочується і виробництво.

  Літ.: Трепененков І. І., Розвиток радянської тракторної техніки, М., 1953; Гуревіч А. М., Коротка історія вітчизняного тракторобудування, Сталінград, 1954; Смирнов А. І.,... Ціною величезної технічної еволюції, М., 1971.

  Н. Ф. Чухчин.