Стаж трудової (франц. stage, отпозднелат. stagium — тимчасове перебування), час (тривалість) трудовий і іншій суспільно корисній діяльності працівника. По радянському праву С. т. — підстава виникнення права на пенсію, відпустка ; визначає розмір посібники по тимчасовій непрацездатності, у ряді випадків і заробітної плати; враховується при нагородженні орденами (наприклад, орденом Трудової Слави), медалями (наприклад, «Ветеран праці») і ін. Розрізняються види С. т.: загальний, безперервний, спеціальний. Загальний С. т. — сумарна тривалість трудовий і іншій суспільно корисній діяльності незалежно від її характеру, тривалості і тривалості перерв. Враховується при призначенні пенсії через старість інвалідності унаслідок загального захворювання, а також з нагоди втрати годувальника від загального захворювання. У загальний С. т., що дає право на пенсію, зараховується праця робітником (службовця), а також будь-яка робота, на якій працівник, не будучи робочим, службовцем, підлягав державному соціальному страхуванню, служба у складі Озброєних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах, вчення в училищах і школах системи професійно-технічної освіти і в ін. училищах, школах і на курсах по підготовці кадрів і т.п. Час вчення у вищих і середніх спеціальних учбових закладах, партійних школах, школах профспілкового руху, в аспірантурі зараховується в стаж для призначення пенсії через старість лише за умови, якщо їм передувала робота або служба в армії.
В загальний С. т., що дає право на пенсію, зараховується перебування на каторзі, у в'язниці або фортеці, в засланні або висилці за революційну діяльність при буржуазних урядах; час відчуження при цих урядах від роботи по політичних причинах.
При призначенні пенсій членам колгоспів, окрім роботи в суспільному господарстві колгоспу, в С. т. включається також праця робітником або службовцем, служба у складі Озброєних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах і ін. періоди що підлягають заліку в стаж при призначенні пенсій робітником і службовцем.
У ряді випадків передбачається пільгове числення загального С. т. (наприклад, робота в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, прирівняних до цих районів, залежно від періоду роботи зараховується в стаж в подвійному або полуторному розмірі).
Безперервний С. т. — тривалість безперервної праці робітником (службовця) на одному підприємстві у установі, організації, а для членів колгоспів — в одному колгоспі. Тривалість безперервного С. т. враховується при визначенні розмірів посібників з тимчасової непрацездатності, а для робітників і службовців — і для надбавок до пенсії. У передбачених законодавством випадках в безперервний С. т. зараховується також час попередньої роботи або іншої діяльності на ін. підприємствах, в організаціях (наприклад, при перекладі з одного підприємства на інше; при переході з однією роботи на іншу за умови, що перерва в роботі не перевищила одного місяця). В деяких випадках, залежно від підстав звільнення, закон надає більш пільговий термін вступу на ін. роботу для збереження безперервного С. т. — 2 або 3 місяці; інколи безперервний С. т. зберігається незалежно від тривалості перерви в роботі, наприклад під час вступу на роботу після звільнення за власним бажанням у зв'язку з перекладом мужа або дружини на роботу в ін. місцевість. Безперервний С. т. не зберігається ні за яких умов при звільненні за прогул без поважних причин, на вимогу профспілкового органу.
Спеціальний С. т., тобто виділений за ознакою вмісту роботи, галузі народного господарства, умов праці, кліматичних умов, може бути загальним і безперервним. Враховується при призначенні пенсій на пільгових умовах або в пільгових розмірах через старість, інвалідності, з нагоди втрати годувальника за вислугу років, при визначенні розмірів посадових окладів деяким категоріям працівників (наприклад, вчителям, лікаркам); надбавок до заробітної плати (наприклад, трактористам-машиністам); при встановленні окремих видів додаткових відпусток (наприклад, деяким категоріям робітників чорної металургії, же.-д.(железнодорожний) транспорту, текстильної і легкої промисловості); при наданні пільг, пов'язаних з роботою в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях; при встановленні розміру винагороди за підсумками річної роботи з фонду, що утворюється за рахунок прибутку, отриманого підприємством, організацією, і в деяких ін. випадках.
Основним документом, підтверджуючим С. т., є трудова книжка . Крім того, він може підтверджуватися довідками архівних установ, а також показаннями свідків .
