Відпустка , в СРСР щорічний час відпочинку, гарантований Конституцією СРСР (ст. 119), протягом якого за працівником зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток. Наряду с О. для відпочинку законодавство передбачає О. по тимчасовій непрацездатності, відпустка по вагітності і пологам, а також учбові О. робітником і службовцем, що виучується без відриву від виробництва.
Щорічний О. надається робочим і службовцем тривалістю не менше 15 робочих днів. Для окремих категорій працівників встановлені подовжені О.: робітникам і службовцям молодше 18 років (один календарний місяць), працівникам науково-дослідних, учбових і культурно-просвітницьких установ (від 24 до 48 робочих днів), постійним робітникам і службовцям лісової промисловості і лісового господарства (24 робітників дня) і т. п. Правом на подовжений О. в 24 робітників дня користуються інваліди 1-ої і 2-ої груп, що працюють на підприємствах, в цехах і на ділянках, призначених для використання праці цих осіб.
Інваліди 3-ої групи, а також інваліди 1-ої і 2-ої груп, що працюють вдома, користуються відпусткою тривалістю 18 робочих днів.
Щорічні додаткові О. тривалістю від 6 до 36 робочих днів надаються робочим і службовцем, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці (список виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на такій О., затверджений Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань праці і зарплати і Презідіумом ВЦСПС 24 грудня 1960). Додатковий О. строком від 6 до 12 робочих днів надається працівникам з ненормованим робітником вдень (конкретна тривалість такого О. по кожній посаді встановлюється адміністрацією за узгодженням з фабзавместкомом).
Додатковий О. надається також всім робітником і службовцем, що працює в районах Крайньої Півночі (18 робочих днів) і в прирівняних до них місцевостях (12 робочих днів); робітником і службовцем, що зайнятим в окремих галузях народного господарства і має тривалий стаж роботи на одному підприємстві (працівникам підприємств і організацій чорної металургії — від 3 до 9 робочих днів за безперервну роботу на одному підприємстві понад 2 роки; робітником будівельних організацій — до 6 робочих днів за безперервну роботу в одній організації понад 3 роки); працівникам підприємств же.-д.(железнодорожний) транспорту, зайнятим на експлуатаційній роботі, постійним працівникам лісової промисловості і лісового господарства, трактористам-машиністам радгоспів і інших державних підприємств сільського господарства, підприємств водного господарства і сільгосптехніки.
Як заохочення за хороше виконання державних або суспільних обов'язків можуть надаватися додаткові О. суспільним вихователям неповнолітніх (до 3 робочих днів), членам добровільних народних дружин по охороні громадського порядку (до 3 робочих днів), членам добровільних пожежних дружин (до 6 робочих днів).
О. надається не за календарний рік, а за рік роботи (робочий рік ). О. за перший рік роботи надається, як правило, після закінчення 11 місяців безперервної роботи на даному підприємстві (установі). Починаючи з другого року роботи О. може бути наданий до виділення 11 місяців роботи в даному робочому році.
В стаж роботи, що дає право на О., включаються: час, що фактично пропрацював; час, коли працівник фактично не працював, але згідно із законом за ним зберігалася повністю або частково заробітна плата (у тому числі час сплаченого вимушеного прогулу при неправильному звільненні або переведенні на інший роботові і подальшому відновленні на роботі); час відсутності на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, сплачене посібником з державного соціального страхування; час вчення в заводах-втузах з відривом від виробництва; час виробничої роботи, включаючи період учнівства для середніх спеціальних учбових закладів, що вчаться, коли вони перекладаються на певний термін на заочне або вечірнє вчення і в цей час працюють безпосередньо на робочих місцях; час роботи винахідника або раціоналізатора на іншому підприємстві у зв'язку з впровадженням його винаходу або раціоналізаторської пропозиції, а також в ін. випадках, передбачених законодавством.
Черговість надання О. встановлюється адміністрацією за узгодженням з фабзавместкомом. Вони надаються у будь-який час протягом всього року, але без порушення нормального ходу роботи підприємства (установи). Забороняється ненадання О. протягом двох років підряд, а також ненадання щорічного О. робітникам і службовцям молодше 18 років і працівникам, що мають право на додатковий О. у зв'язку з шкідливими умовами праці. Заміна О. грошової компенсацією не допускається (окрім випадків звільнення робітника або службовця, що не використав О.). По родинних обставинах і ін. поважним причинам працівникові, за його заявою, може бути наданий адміністрацією короткочасний О. без збереження заробітної плати. В період перебування в О. працівник не може бути звільнений за ініціативою адміністрації (за винятком випадків повної ліквідації підприємства).
Оплачувані О. надаються також трудящим зарубіжних соціалістичних країн. У період після 2-ої світової війни 1939—45 в результаті впертої класової боротьби законодавство про оплачуваних О. прийняте в більшості буржуазних держав, збільшена тривалість цих О.
