Крайня Північ
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Крайня Північ

Крайня Північ в СРСР, частина території Радянського Союзу, розташована переважно на північ від Полярного круга. Включає арктичну крижану зону, тундру, лісотундру і частину тайги, що характеризуються вельми суворими кліматичними умовами і відносно слабкою заселеністю. Корінне населення складають т.з. малі народи Півночі . До. С. багатий хутровим звіром, лісом рибою, в надрах зосереджені крупні родовища корисних копалини (нафта, газ, кам'яне вугілля, золото. алмази, поліметалли і ін.). Освоєння природних ресурсів районів До. С., необхідне для комплексного розвитку народного господарства, вимагає залучення додаткової робочої сили з інших районів СРСР. У зв'язку з цим особам, що прямують на роботу в державні, кооперативні і суспільні організації, установи і підприємства До. С., надається ряд пільг встановлених Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 і від 26 вересня 1967, а також окремими постановами Ради Міністрів СРСР і спеціальною інструкцією Державного комітету Ради Міністрів СРСР по питаннях праці і заробітної плати і ВЦСПС від 16 грудня 1967.

  Постановою Ради Міністрів СРСР від 10 жовтня 1967 до районів До. С. віднесені: Якутська АССР, Магаданська, Камчатська, Мурманськ області (за виключенням м. Кандалакші з територією, що знаходиться в адміністративному підпорядкуванні Кандалакшського міськради) і окремі райони і міста Архангельської області, Комі АССР, Тюменська область, Красноярський край. Іркутської і Сахалінської областей, Хабаровського краю, а також острова Північного Льодовитого океану, його Морея, острови Берінг і Охотського Морея. Цією ж постановою встановлений перелік місцевостей, прирівняних до районів До. С. і що знаходяться на території вказаних автономних республік, областей і країв; до них віднесені також окремі райони і міста області Томська, Бурятською АССР, Читинської і Амурської областей і Приморського краю.

  Система пільг включає: 1) пільги, якими користуються всі без виключення працівники, віднесені законом до осіб, що працюють в районах До. С. і в місцевостях, прирівняних до районів До. С., і 2) пільги, якими користуються лише деякі категорії працівників. До пільг першої групи відносяться: щомісячні надбавки до заробітної плати, додаткові відпустки, доплата до посібника з тимчасової непрацездатності, пільги при призначенні державних пенсій, пільги по вступу до житлово-будівельних кооперативів. Пільги, які надаються лише деяким категоріям працівників До. С. включають: підвищені компенсації при переїзді на роботу; відшкодування витрат по переїзду до місця колишнього проживання при припиненні роботи на До. С.; одноразове посібник при переукладенні першого трудового договору на новий термін; бронювання житлової площі по місцю колишнього проживання; пільгове числення стажу роботи при призначенні пенсії. Вони надаються працівникам, прибулим на роботу в райони До. С. і в місцевості, прирівняні до них, за умови укладення трудових договорів про роботу в цих районах і місцевостях на термін 3 р. (а на островах Північного Льодовитого океану — 2 р.); членам сімей вказаних працівників (дружині, мужові дітям і батькам), що поступив на роботу на До. С. з укладенням трудового договору на 3 або 2 роки; працівникам, прибулим в райони До. С. і в місцевості, до них прирівняні, в порядку суспільного заклику і що уклав термінові трудові договори. Пільги надаються або з моменту укладення трудового договору (наприклад, підвищені компенсації при направлянні на роботу, бронювання житлоплощі), або з дня прибуття на роботу (наприклад, пільги по соціальному страхуванню) або після закінчення певного терміну роботи на До. С. (наприклад, надбавки до заробітної плати, відпустки).

  Додаткові відпустки надаються тривалістю: у районах До. С. — 18 робочих днів, в місцевостях, прирівняних до них, — 12 робочих днів. Дозволено сполучати відпустки, але не більше ніж за 3 р. Один раз в 3 р. час проїзду до місця використання відпустки і назад не зараховується в строк відпустки, а вартість проїзду оплачується підприємством.

  Літ.: Народи Сибіру, М.— Л., 1956; Славін С. Ст, Промислове і транспортні освоєння Севера СССР, М., 1961; його ж. Радянська Північ, М., 1972; Епштейн А. Л., Пільги для працівників Крайньої Півночі, М., 1968.

  Л. Я. Гинцбург.