Сведенборг (Swedenborg) Емануель (29.1.1688, Стокгольм, — 29.3.1772, Лондон), шведський учений і теософ-містик. Вчився в Упсальськом університеті. У 1710—14 жив головним чином у Великобританії. У 1716—1747 асесор Гірської колегії в Стокгольмі. Почесний член Петербурзької АН(Академія наук) (з 1734). Написав значне число наукових робіт у гірській справі, математиці, астрономії і ін. («Праці по філософії і мінералогії», 1734), автор ряду технічних проектів (в т.ч. літального апарату з жорстким крилом). Прагнучи до пояснення системи всесвіту, С. під впливом Р. Декарта, І. Ньютона і Дж. Локка спочатку розвивав механістичну концепцію, яка потім поступається місцем спіритуалістичної натурфілософії, родинної неоплатонізму . У ряді робіт початку 40-х рр., присвячених питанню про співвідношення духу і матерії («Oeconomia regni animalis», т. 1—2, 1740—41, і ін.), зачіпається широкий круг проблем анатомії, фізіології і психології. Еволюція світогляду С. завершується душевною і релігійною кризою 1743—45, що супроводився «баченнями», «голосами» і т. п., внаслідок чого С. перетворюється на містика і духовідца. У багаточисельних вигадуваннях подальшого періоду він прагне дати «дійсне» тлумачення Біблії («Arcana coelestia», v. 1—8, 1749—56, скорочена версія в русявий.(російський) пер.(переведення) «Про небеса, про світ духів і про пекло», 1863), викладає вчення про точні відповідності («кореспонденціях») явищ земних і «потойбічних», деколи різко критикуючи церкву. Теософія С. була піддана гострій критиці І. Кантом у вигадуванні «Марення духовідца» (1766).
С. зробив помітний вплив на літературу романтизму (В. Блейк у Великобританії, Р. Емерсон в США і ін.). Общини послідовників С. набули поширення в різних країнах, переважно в США і Великобританії (у 1970 біля 30 тис. чоловік). З 1810 в Лондоні існує суспільство С., що займається публікацією його вигадувань.
Соч.: Religiösa skrifter i urval, Stockh., 1925; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. соч.(вигадування), ст 1, Лондон, 1872; Про повідомлення душі і тіла, СП(Збори постанов) Би, 1910; Звеселяння премудрості про любов супружественной, М., 1914.
Літ.: Мислівченко А, Р., Філософська думка в Швеції, М., 1972 с. 71—75; Lamm М., Swedenborg. En studie öfver bans utveckling till mystiker och andeskadare, Stockh., 1915; Toksvig S., Emanuel Swedenborg, scientist and mystic, New Haven, 1948; Sigstedt C. О., The Swedenborg epic, N. Y., 1952; Jonsson I., Swedenborgs korrespondenslära, Stockh., 1969; Hyde J., A bibliography of the works of E. Swedenborg, L., 1906.
