Род граматичний, 1) традиційна назва согласовательного класу (тобто одній з груп, на які діляться іменники залежно від способу узгодження з ними у фразі здібних до узгодження слів — прикметників, дієслів і ін.) в тих мовах, де система согласовательних класів розвинулася на базі первинної семантичної класифікації за ознаками «живе — неживе» і (або) «чоловіча — жіноча стать». Звичайна система Р. включає: чоловічим Р. (назви чоловіків і самців, частини речей), жіночий Р. (назви жінок і самок, частини речей), середній Р. (як правило, лише назва речей). Така система представлена в більшості древніх індоєвропейських мов, наприклад в латинському (meus pater — «мій батько», mea mater — «моя мати», meum caput — «моя голова») старогрецькому, санскриті, в частині сучасних мов, наприклад в німецькому, в деяких дравідійських мовах і ін. Є двочленні системи Р.: чоловічого Р. — жіночий Р. (семіто-хамітськие і багато сучасних індоєвропейських мов, наприклад балтійських, романських, кельтських, частина індійських і іранських) або несередній Р. — середній Р. (наприклад, хеттськие, сучасні шведські мови). Поряд з вказаними основними Р. можливий також так званий загальний Р.: це слова узгодження з якими відбувається по чоловічому або по жіночому Р., залежно від підлоги званої особи, наприклад французький un enfant, une enfant — «дитя», російське «цей скнара», «ця скнара». У деяких мовах, наприклад слов'янських, кожен з що традиційно виділяються Р. (схожих з латинським Р.) відповідає не окремому согласовательному класу, а їх групі; наприклад, в російській мові усередині кожного Р. є одушевлений (див. Одушевлена ) і неживий согласовательниє класи. Деякі лінгвісти терміном «рід» називають будь-який согласовательний клас.
2) Класифікуюча граматична категорія іменників (у тому числі відповідних займенників), утворюваний зіставленням Р., а також словоїзменітельная граматична категорія прикметників (і інших слів, що погоджуються), що утворюється зіставленням родових форм в цих слів (наприклад, латинські meus, mea, meum, русськиіє «мій», «моя», «моє»).
Літ.: Ковалів П. С., Про принципи вивчення граматики, М., 1961; Куріловіч Е., До питання про генезис граматичного роду, в його кн.: Нариси по лінгвістиці, М., 1962; Залізняк А. А., Російська іменна словозміна, М., 1967.
