Порядок (матем.)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Порядок (матем.)

Порядок (математичний), числова характеристика математичних об'єктів.

  1) П. кривої алгебри F ( х, в ) = 0, де F ( х, в ) многочлен від х і в, називають найвищу міру членів цього многочлена. Наприклад, еліпс  є крива другого П., а лемніската ( х 2 + у 2 ) 2 = а 2 ( х 2 — у 2 ) крива четвертого П.

  2) П. нескінченно малою величини а відносно нескінченно малої величини b — таке число n, що існує кінцева межа  відмінна від нуля. Наприклад, sin 2 3 х при х ® 0 безконечне мала другого П. відносно х, так як . Взагалі говорять, що а — нескінченно мала вищого П., чим b, якщо і нижчого П., чим b, якщо . Аналогічно визначають П. нескінченно великих величин.

  3) П. нуля (відповідно полюси) а функції f ( x ) таке число n, що існує кінцевий  [відповідно lim ( х — а ) n f (x)], відмінний від нуля (див. Нуль функції ) .

   4) П. похідної — число диференціювань, які треба виробити над функцією, щоб отримати цю похідну (див. Диференціальне числення ) . Наприклад , у'''''' — похідна третього П.,   похідна четвертого П. Аналогично визначають П. диференціала.

  5) П. диференціального рівняння — найвищий з П. похідних, що входять в рівняння. Наприклад, у’’’ в’ — ( y’’ ) 2 = 1 — рівняння третього П., у’’ — 3 в’ + в = 0 — рівняння другого П.

  6) П. квадратною матриці число її рядків або стовпців.

  7) П. кінцевою групи число елементів групи. П. елементу а групи — найменший позитивний показник n міри a n , рівній одиниці групи; якщо такого n немає, то а називають елементом безконечного П.

  8) Якщо при деякому дослідженні або обчисленні відкидаються всі міри деякої малої величини, починаючи з -ої, то говорять, що дослідження або обчислення ведеться з точністю до величин n -го П. Наприклад, при дослідженні малих коливань струни нехтують величинами, що містять другі і вищі міри прогину і його похідних, отримуючи завдяки цьому лінійне рівняння (лінеарізіруя завдання).

  9) Слово «П.» уживається також в численні кінцевих різниць (різниці різних П.), в теорії багатьох спеціальних функцій (наприклад, циліндрові функції n- го П.) і т.д.

  10) При вимірах говорять про величину порядку 10 n , маючи на увазі під цим, що вона поміщена між 0,5×10 n і 5×10 n .