Полікристал
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Полікристал

Полікристал , агрегат дрібних кристалів якої-небудь речовини, інколи званих із-за неправильної форми кристалітами або кристалічними зернами. Багато матеріалів природного і штучного походження ( мінерали, метали, сплави, кераміки і т.д.) є П. Свойства П. обумовлені властивостями складових його кристалічних зерен, їх середнім розміром, який вагається від 1—2×10 -6 мкм до декількох мм, кристалографічною орієнтацією зерен н будовою межзеренних кордонів. Якщо зерна орієнтовані хаотично, а їх розміри малі в порівнянні з розміром П., то в П. не виявляється анізотропія фізичних властивостей, характерна для монокристалів. Якщо в П. є переважна кристалографічна орієнтація зерен, то П. є текстурованим (див. Текстура ) і в цьому випадку володіє анізотропією властивостей. Наявність кордонів зерен істотно позначається на фізичних, особливо механічних, властивостях П., т.к. на кордонах відбувається розсіяння електронів провідності, фононів, гальмування дислокацій і т.п.

загрузка...

  П. утворюються при кристалізації, поліморфних перетвореннях (див. Поліморфізм ) і в результаті спікання кристалічних порошків. П. менш стабільний, чим монокристал, тому при тривалому відпалі П. відбувається переважне зростання окремих зерен за рахунок інших ( рекристалізація ) , що приводить до утворення крупних кристалічних блоків.

  Літ. див.(дивися) при статтях Кристали і Кристалографія .

  А. Л. Ройтбурд.