Рекристалізація, процес освіти і зростання (або лише зростання) одних кристалічних зерен (кристалітів) полікристала за рахунок інших тієї ж фази. Швидкість Р. різко (експоненціально) зростає з підвищенням температури. Р. протікає особливо інтенсивно в пластично деформованих матеріалах. При цьому розрізняють 3 стадії Р.: первинну, коли в деформованому матеріалі утворюються нові неспотворені кристаліти, які зростають, поглинаючи зерна, спотворені деформацією ( мал. 1 ), збірну — неспотворені зерна зростають за рахунок один одного, унаслідок чого середня величина зерна збільшується ( мал. 2 ), і вторинний Р., який відрізняється від збірної тим, що здібністю до зростання володіють лише небагато з неспотворених зерен. В ході вторинного Р. структура характеризується різними розмірами зерен (разнозерністость).
Р. усуває структурні дефекти, змінює розміри зерен і може змінити їх кристалографічну орієнтацію (текстуру). Р. переводить речовина в стан з більшою термодинамічною стійкістю: при первинному Р. — за рахунок зменшення спотворень, внесених деформацією, при збірному і вторинному Р. — за рахунок зменшення сумарної поверхні кордонів між зернами. Р. змінює всі структурно-чутливі властивості деформованого матеріалу і часто відновлює початкові структуру, текстуру і властивості (до деформації). Інколи структура і текстура після Р. відрізняються від початкових, відповідно відрізняються і властивості.
Р. широко використовується в технології металів і сплавів для управління формою зерен, їх розмірами, текстурою і властивостями.
Літ.: Горелік С. С., Рекристалізація металів і сплавів, М., 1967.
