Покривні тканини рослин, зовнішні тканини, що захищають рослини від зовнішніх несприятливих дій і виконуючі функції поглинання і виділення; через них здійснюється газообмін між рослинним організмом і зовнішнім середовищем. Розрізняють первинні і вторинні П. т. Первинні — епідерміс і епіблема диференціюються з протодерми — кліток первинною мерістеми конуса наростання втечі або кореня; екзодерма диференціюється з основної мерістеми конуса. Епідерміс покриває втеча, частини квітки, плід, сім'я. Зазвичай зовнішні стінки кліток епідермісу аркуша і стебла потовщені і просочені воском і кутином, які, виступаючи на поверхню кліток, утворюють кутикулу . Через устьічниє щілини в епідермісі (див. Устьіце ) здійснюються газообмін і вихід пари при випарі. Епіблема утворюється на кінчику кореня, нижче за його верхівку, прикриту чехліком. Через клітки епіблеми відбувається всмоктування з грунту води і розчинених мінеральних речовин, здійснюються газообмін і виділення продуктів обміну. Клітки епіблеми утворюють кореневі волоски, завдяки чому площа зіткнення її з грунтом значно зростає. Після відмирання епіблеми захисну функцію беруть на себе зовнішні клітки первинної кори — екзодерма. Первинна П. т. незрідка замінюється вторинною — пробкою, що входить до складу перидерми . Захисні властивості пробки підвищуються унаслідок відкладення на внутрішній поверхні клітинних оболонок суберіново-воськової пластинки. У пробці є ділянки рихло розташованих кліток — т.з. сочевички, через яких відбуваються газообмін і випар.
