Епіблема (від греч.(грецький) epíblema — покривало, покриття), різодерма, волосконосний шар, поверхнева первинна одношарова всмоктуюча тканина кореня, що виникає поблизу його конуса наростання. З кліток Е. формуються довгі тонкі вирости — кореневі волоски (від 200 до 425 на 1 мм 2 Е.), які значно збільшують всмоктуючу поверхню кореня і, обволікаючи частки грунту, закріплюють в ній рослину. Вода і іони мінеральних речовин активно поглинаються кореневими волосками через їх ослізняющиеся пектинові оболонки. Волоски виділяють назовні кислоти, що взаємодіють з речовинами субстрата, і акумулюють в клітках Е. іони в кількостях, що у багато разів перевищують концентрацію грунтового розчину. Е. недовговічна на кореневих закінченнях; гинучи, вона замінюється вторинними тканинами — екзодермою або перидермою функція всмоктування передається новій ділянці зростаючого кореня, Е. якого продовжує забезпечувати вступ води і інших речовин в корінь рослини.
Літ.: Есау До., Анатомія рослин, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1969; Данілова М. Ф., Структурні основи поглинання речовин коренем, Л., 1974.
