Пияцтво
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Пияцтво

Пияцтво, надмірне вживання спиртних напоїв, що негативно впливає на працю, побут, здоров'я людей і добробут суспільства в цілому. Одиничні випадки сп'яніння, як і випадки вживання спиртних напоїв на роботі або перед роботою, в суспільних місцях, неповнолітніми і пр., розглядаються як епізодичне П. Систематічеськоє П. може виявлятися як у формі частих (2—4 рази в місяць і частіше) виражених мір сп'яніння, так і постійного (2—3 рази в тиждень і частіше) вжитку помірних доз спиртних напоїв, що не викликають вираженого сп'яніння. Не лише систематичне, але і епізодичне П. згубно відбивається на всіх сторонах суспільного і індивідуального життя: заподіює шкоду здоров'ю, часто стає причиною антигромадської поведінки, завдає збитку виробництву, вихованню підростаючого покоління. Важке наслідок П. — розвиток патологічної пристрасті до алкоголю, що супроводиться психічними і сомато-неврологічнімі порушеннями і що приводить до деградації особи (див. Алкоголізм ).

  Алкоголь надає токсична дія не лише на мозок, печінку, серце і ін. внутрішні органи, але і на залози внутрішньої секреції, внаслідок чого у чоловіків, що зловживають їм, незрідка знижується статева функція, у жінок — здібність до дітородіння. П. знижує опірність організму токсичним і інфекційним діям, є частою причиною нещасних випадків на виробництві і в побуті. Смертність від соматичних захворювань серед тих, що зловживають алкоголем в 3—5 разів вище, ніж серед тих, що утримуються від спиртних напоїв. Доведена токсична дія алкоголю на генетичний апарат: фізичний і психічний розвиток дітей п'яниць сповільнений; частіше спостерігаються пороки розвитку, епілепсія і т.п., причому вірогідність народження неповноцінних дітей пропорційна тривалості П. батьків. Стан сп'яніння, що супроводиться ослабінням стримуючих впливів, втратою відчуття соромливості і реальної оцінки наслідків здійснюваних вчинків, сприяє випадковим статевим зв'язкам, нерідке наслідок яких — зараження венеричними хворобами .

  П. порушує нормальний процес суспільного виробництва. Прийом навіть невеликих доз алкоголю призводить до зниження продуктивності праці кваліфікованого робітника на 30%. Збудження, агресивність, розгальмування низовинних спонук як результат безпосередньої дії алкоголю на мозок — одна з причин правопорушень і злочинів, раніше всього згвалтування, хуліганства, вбивства. При тривалому П. в результаті зниження інтелектуального і етичного рівня соціально корисні інтереси незрідка витісняються постійним прагненням до сп'яніння; провідним і не коригованим мотивом поведінки стає здобуття коштів на придбання спиртних напоїв; створюються умови, сприяючі розпаду сім'ї, — у зв'язку із змінами особі і сексуальних можливостей одного з подружжя, фактами подружньої невірності, матеріальною скрутою і т.п. Аморальна обстановка в сім'ї, вузький круг інтересів спричиняють за собою втрату пошани до батьків, замкнутість, озлобленість, етичне і інтелектуальне збіднення підлітка, що надалі може зумовити антисоціальну спрямованість його поведінки: небажання вчитися, працювати, тягу до алкоголю, статеву розбещеність, здійснення правопорушень.

  Боротьба з П. проводилася ще в старовині у формі виховних і заборонних заходів (осміяння і принизливі покарання п'яниць в Давньому Єгипті, Спарті, заборона продавати нерозбавлене вино в Афінах, вживати алкоголь особам до 30 років в Римі і т.п.). Суть будь-яких заходів проти П. зводиться до обмеження виробництва і поширення спиртних напоїв і боротьби з вжитком алкоголю населенням. Останню ставлять своїм основним завданням, зокрема, протиалкогольні ліги і асоціації (т.з. абстінентістськоє рух), які набули міжнародного характеру і мають мережу національних філій, що використовують в цілях антиалкогольної пропаганди всі сучасні засоби масової інформації. З їх діяльністю пов'язано, наприклад, введення протиалкогольного виховання в школах США, Швеції; вони також добиваються від урядів деяких країн і органів місцевої самоврядності проведення адміністративних заходів проти П., наприклад заборони продажу спиртних напоїв неповнолітнім і т.п. На боротьбу з поширенням спиртних напоїв направлені заходи по обмеженню доходів власників підприємств, що виробляють або торгуючих спиртними напоями, або кол-ва спиртних напоїв, що відпускаються в одні руки, право общин і органів місцевої самоврядності вводити місцеву заборону на продаж спиртних напоїв і т.п., а також законодавчі обмеження і заборони виробництва і продажу спиртних напоїв, у тому числі введення т.з. «сухого закону». Необхідність боротьби с П. у розвинених капіталістичних країнах продиктована процесом інтенсифікації праці і потребою в граничній точності здійснення виробництв, операцій. Невдачі в цій боротьбі багато в чому залежать від того, що заходи, що робляться, не усувають таких причин П., як невпевненість в завтрашньому дні, породжене відчуженням самота і т.п.

  В СРСР система боротьби с П. включає комплекс виховних, санітарно-просвітницьких, адміністративних і медичних заходів, що поєднуються із заходами суспільної і державної дії відносно осіб, що не бажають виконувати етичні установки соціалістичного суспільства. Необхідність цих заходів обумовлена тим, що суспільство ще не гарантоване від появи осіб, які через недостатні адаптаційні можливості або інтелектуальною незрілості удаються до надмірного вживання спиртних напоїв. Завдання протиалкогольного виховання, що використовує всі засоби масової інформації, — добитися зміни відношення до алкоголю і до всякого зловживання спиртними напоями, яке повинне розглядатися як явище, що завдає збитку інтересам держави, сім'ї і особи що п'є і тому несумісне з мораллю і моральністю радянської людини. Передбачається вплив таких чинників, як зростання культурного рівня населення, формування правильної соціально-етичної орієнтації особи, організація культурного дозвілля, що удосконалюється (розвиток самодіяльності, народних театрів, масовий фізкультурний рух і т.п.).

  Прийняті законодавчі заходи обмежують можливості поширення алкогольних напоїв серед населення. Так, постановою Ради Міністрів СРСР від 16 травня 1972 «Про заходи по посиленню боротьби проти пияцтва і алкоголізму» передбачено скорочення виробництва горілки і міцних горілчаних виробів; обмежений час продажу спиртних напоїв (особливо фортецею понад 30%) і кількість торгівельних підприємств і підприємств суспільств, живлення, що відпускають спиртні напої. Встановлена адміністративна відповідальність за розпивання спиртних напоїв в суспільств. місцях. Особи, схильні П., за рішенням адміністрації і суспільств, організацій можуть бути позбавлені премій і деяких доповнить соціальних пільг.

  Одночасно ведеться боротьба з домашнім виробництвом міцних спиртних напоїв. Особи, винні у виготовленні або збуті самогону, чачі, браги і ін. міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, несуть адміністративну, а при повторних діях — кримінальну відповідальність. Передбачені заходи запобігання П. серед молоді: заборонений продаж всіх алкогольних напоїв неповнолітнім, допуск їх в ресторани, кафе, пивні бари і т.п. вечірньої пори без супроводу батьків. Заборонений прийом неповнолітніх на роботу, пов'язану з виробництвом, зберіганням або торгівлею спиртними напоями. Законодавством союзних республік (наприклад, Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 19 червня 1972) передбачається адміністративна відповідальність осіб, винних в доведенні неповнолітніх до стану сп'яніння (штраф в розмірі до 30 крб.). Залучення неповнолітніх в П. карається позбавленням волі строком до 5 років.

  Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 16 травня 1972 при захворюваннях унаслідок сп'яніння або дій, пов'язаних із сп'янінням, лікарняні листки при амбулаторному і стаціонарному лікуванні не оформляються і посібник з тимчасової непрацездатності не виплачується. Відповідно до ст. 34 Основ кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік скоєння злочину в стані сп'яніння є обставиною, що обтяжує відповідальність. За рішенням суду особа, яка унаслідок зловживання спиртними напоями ставить свою сім'ю у важке матеріальне положення, може бути обмежене в дієздатності і над ним встановлюється опікування .

 

  Літ. див.(дивися) в кн.: Велика медична енциклопедія, 3 видавництва т. 1, М., с. 244—53.

  Р. М. Ентін, А. М. Сточик.