Панкреатит (від греч.(грецький) pánkreas— підшлункова залоза), запалення підшлункової залози . Перебіг П. гострий або хронічний. Гострий П. може бути набряклим, геморагічним, некротичним, гнійним. Розвивається при переїданні, захворюваннях шлунку і дванадцятипалої кишки, жовчних доріг, печінки, звуженнях проток залози і ін. У основі патогенезу гострого П.— «самопереваріваніє» підшлункової залози ферментами — трипсином, хімотрипсином, ліпазою. При розпаді тканини залози вивільняються киніни, що знижують артеріальний тиск. Грають роль порушення кровообігу (органічного і рефлекторного походження) в залозі, затікання в її протоки жовчі, ушкоджувальної їх стінки. Гострий П. характеризується сильними болями в животі, неприборкною блювотою, колапсом і т. д. (див. також Гострий живіт ). Ускладнення — перитоніт,абсцес,кісти залози, діабет цукровий . Лікування: наркотики, антибіотики, судинозвужувальні, антиферментні препарати (трасилол, контрікал і ін.), паранефральна новокаїнова блокада по А. Ст Вишнєвському, при важких ускладненнях — хірургічне. При хронічному П. поступово розвивається недостатність зовнішньою і внутрішній секреції залози. Лікування: дієта, протиспастичні, замісні., жовчогінні засоби, антибіотики, антиферментні і ін. препарати. Поза періодами загострення — курортне лікування.
Літ.: Шелагуров А. А., Хвороби підшлункової залози, М., 1970.
