Оптична анізотропія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Оптична анізотропія

Оптична анізотропія , відмінність оптичних властивостей середовища залежно від напряму поширення в ній оптичного випромінювання (світла) і стани поляризації цього випромінювання (див. Поляризація світла ). Часто, особливо в крісталлооптіке під О. а. розуміють лише явище подвійного променезаломлення . Правильніше, однако, відносити к О. а. і обертання плоскості поляризації, що відбувається в оптично-активних речовинах . Природна О. а. більшості кристалів обумовлена характером їх будови — неоднаковістю по різних напрямах поля сил, що зв'язують частки в кристалічній решітці, а в разі деяких оптично-активних кристалів — також і особливостями збуджених станів електронів і «іонних остовів» в цих кристалах. Природна оптична активність (обертання плоскості поляризації) речовин, які проявляють її в будь-якому агрегатному стані (кристалічному, аморфному, рідкому, газоподібному), пов'язана з асиметрією будови окремих молекул таких речовин і обумовленою нею відмінністю у взаємодії цих молекул з випромінюванням різної поляризації. Наведена (штучна) О. а. виникає в середовищах, від природи оптично ізотропних, під дією зовнішніх полів, що виділяють в середовищах певні напрями. Це може бути електричне поле (див. Керр ефект ), магнітне ( Коттона — Мутону ефект, Фарадея ефект ), поле пружних сил (явище фотопружній ). До штучним О. а. відноситься також подвійне променезаломлення в потоці рідини (Максвелла ефект) і в середовищах, через які пропускають світлові потоки надвисокій інтенсивності (звичайне випромінювання лазерів ).

  С. Р. Пржібельський.