Коттона - Мутону ефект
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Коттона - Мутону ефект

Коттона — Мутону ефект, подвійне променезаломлення світла в ізотропній речовині, поміщеній в поперечне магнітне поле (перпендикулярне світловому променю). Вперше виявлено в колоїдних розчинах Дж. Керр і (незалежно від нього) італійським фізиком К. Майораной в 1901. Детально досліджено Еме Коттоном (Aime Cotton) і А. Мутоном (Н. Mouton) B 1907. Для спостереження К.— М. е. через зразок прозорої ізотропної речовини, поміщений між полюсами сильного електромагніту, пропускають монохроматичне світло, лінійно поляризоване в плоскості, складовій з напрямом магнітного поля кут в 45°. У магнітному полі речовина стає оптично анізотропним (його оптична вісь паралельна магнітному полю Н ) , а проходящий світло перетворюється на еліптично поляризований, т. до. он поширюється в речовині у вигляді 2 хвиль — звичайною і незвичайною, що мають різні фазові швидкості. Різниця показників заломлення звичайного n 0 і незвичайного n e променів, звана велічиной подвійного променезаломлення, рівна:

n e - n про = Ch 2 l

де Н — напруженість магнітного поля, З — залежна від речовини константа, звана постійною Коттона—Мутона, l — довжина хвилі світла. Величина З назад пропорційна абсолютній температурі Т і, як правило, дуже мала. Аномально великі значення З виявлені в рідких кристалах і в колоїдних розчинах (від 10 -8 до 10 -10 ). У газах, унаслідок крихті ефекту, величина ne – no надійно ще не виміряна.

Значення постійною Коттона—Мутона для деяких рідин при l = 546 нм і Т = 18 про C

Рідина

С×10 13 см 1 гс -2

Бензол

6,8-7,1

Толуол

6,7-7,3

Хлорбензол

8,9

Нітробензол

25—30

Ацетон

0,5

  К.— М. е. відноситься до групи магнітооптичних явищ, до якої належать також Зеемана ефект і Фарадея ефект . Теорія К.— М. е. аналогічна теорії Керр ефекту . Речовина в магнітному полі стає анізотропною унаслідок впорядкованої орієнтації в магнітному полі молекул, що поляризуються, або їх агрегатів. Дослідження К.— М. е. дозволяють отримати інформацію про структуру молекул, утворення міжмолекулярних агрегатів і рухливості молекул.

  Літ.: Борн М., Оптика, пер.(переведення) з йому.(німецький), Хар., 1937; Волькенштейн М. Ст, Молекулярна оптика, М.— Л., 1951.

  Ст А. Замків.