Оповідь, у фольклорі загальна родова назва оповідних творів історичного і легендарного характеру. Серед С. розрізняють віддання, легенди і ін. У древніх літературах С. іменують прозаїчні твори з історичним і вигаданим вмістом (див. Повести староруські ) . В новій літературі С. бувають і віршованими. Літературне С. в тій чи іншій мірі включають традиційні образно-стильові властивості фольклору. Такі санскритський «Океан оповідей» Сомадеви, староруська «Оповідь про град Кітежі», відома різним народам «Александрія», а в новій літературі «Оповідь про гордого Агея» Ст М. Гаршина, «Дідові оповіді» Б. В. Шергина і ін.
Літ.: Комаровіч Ст Л., Китежськая легенда. Досвід вивчення місцевих легенд, М. — Л, 1936; Шамбіїаго С., Повести про Мамаєвом побоїще, СП(Збори постанов) Би, 1906; Сперанський М. Н., «Оповідь про Індіанське царство», «Вісті по російській мові і словесності АН(Академія наук) СРСР», 1930, т. 3, кн. 2; Прозаїчні жанри фольклору народів СРСР, Мінськ, 1974; Heilfurth G., Greveru s 1. M., Bergbau und Bergmann in der deutschsprachigen Sagenüberlieferung Mitteleuropas, Bd I Marburg, 1967.
