«Оповідь про князів володимирських», літературно-публіцистичний пам'ятник 16 ст, що використався в політичній боротьбі за зміцнення авторитету великокняжої, а потім царської влади. У основі «Оповіді» лежить легенда про походження русявий.(російський) великих князів від римського імператора Августа через легендарного Пруса, який, з одного боку, полягав в спорідненості з Августом, а з іншої — нібито був родичем Рюріка. Друга легенда, що входить в «З. про до. в.», оповідає про придбання Володимиром Мономахом царських регалій від візантійського імператора Костянтина Мономаха. Час появи обидві цих легенд не встановлено. На початку 16 ст (не пізніше 1523) легенди були сполучені в «Посланні» тверського церковного письменника-публіциста Спиридона-Савви, митрополита всього Русі, що претендував на престол. На основі «Послання» була складена 1-я редакція «Оповіді». Ідеї «Оповіді» в дипломатичних спорах використовувалися при Василі III і Іване IV. Легенда про походження російських великих князів від Августа була поміщена як вступна стаття до Государеву родословцеві 1555 і включена в Статечну книгу, 2-я редакція «Оповіді» була написана як вступна стаття до «Чину вінчання» Івана IV на царство в 1547.
Літ.: Дмітрієва Р. П., Оповідь про князів володимирських, М. — Л., 1955; 3імін А. А., Античні мотиви в російській публіцистиці кінця XV ст, в кн.: Феодальна Росія у всемірно-історіч. процесі, М-коді.,1972, с. 128—38.
