Окегем (Ockeghem, Ockenheim, Okeghem і ін.) Йоханнес (Жан) де (близько 1425, Дендермонде, Східна Фландрія, — 1495, Тур), нідерландський композитор. Найбільший представник нідерландської школи . Виучувався в метрізе собору Нотр-дам в Антверпені, де служив півчим (1433—44). У 1446—48 півчий капели принца Карла I Бурбона в Мулене. З 1452 перший капелан французького королівського двору, при якому служив 43 роки. З 1456 королівський радник і скарбник абатства Сен-Мартен в Type. Відвідав Іспанію (1470), Фландрію (1484). Користувався визнанням і шаною (у числі авторів епітафій на смерть О. — Еразм Роттердамський). Створив високі зразки хоровою поліфонії —меси,мотети і ін. вигадування, у тому числі вишукані світські гімни-мініатюри для 3 голосів. Майстерний контрапунктист (сучасники називали О. головним майстром контрапункту), він значно збагатив техніку крізною імітації, ствердив 4-голосноє полнозвучие в хоровому стилі а капела, досяг досконалості в техніці вільного розвитку мелодійних ліній. Математик (астролог) і філософ-неоплатоник, О. будував свої композиції на математичних рассчетах, вносячи до них приховану філософську і релігійну символіку. Славилися його «загадкові» канони (у них виконавцям задаються завдання обчислення інтервалів і моменти вступу невиписаних голосів) і складні, віртуозно побудовані хорові вигадування — 36-голосний канон (поєднання чотири 9-голосних канонів), «Меса різних тонів» (що допускає виконання від будь-якого тони) і ін. Музика О. користувалася винятковим успіхом в Германії після Реформації.
Літ.: Грубер Р., Історія музичної культури, т. 1, ч. 2, М. — Л., 1941, с. 395—401; Křenek Е., Johannes Ockeghem, N. Y., 1953; Henze М., Studien zu den Messenkorn positionen J. Ockeghems, B., 1968.
