Нефросклероз
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Нефросклероз

Нефросклероз (від греч.(грецький) nephrós — брунька і склероз ) , ураження нирок в кінцевій стадії гіпертонічній хворобі з розростанням сполучної тканини і з результатом в уремію, рідше спостерігається при атеросклерозі магістральних судин нирок, пієлонефриті, туберкульозі нирок, дифузному гломерулонефриті (див. Нефрит ) , нирковокам'яній хворобі і ін.

  При гіпертонічній хвороби Н. супроводиться гіалінозом і некрозом дрібних артерій нирок. При вираженому Н. нирки зменшені, із зернистою (інколи горбистою) поверхнею.

  Розпізнавання ранньої стадії Н. при злоякісній гіпертонії можливо лише при біопсії бруньки; застосовують також дослідження функції нирок, рентгенографічні і радіоізотопні методи діагностики.

  Лікування: без солі дієта; засоби, що знижують артеріальний тиск; антибактеріальна терапія (при супутній інфекції), при деяких формах ураження нирок хірургічне лікування.

  Літ.: М'ясників А. Л., Гіпертонічна хвороба і атеросклероз, М., 1965; Основи нефрології, під ред. Е. М. Тарєєва, т. 2, М., 1972; Нирки, під ред. Ф. До. Мостофі і Д. Е. Сміта, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1972.

  Н. Р. Палєєв.