Мюнцер Томас
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мюнцер Томас

Мюнцер (Müntzer, Münzer) Томас (близько 1490, Штольберг, Гарц, — 27.5.1525, поблизу Мюльхаузена, Тюрінгия), німецький революціонер, ідеолог народної течії в Реформації, один з головних вождів повсталого селянства і міського плебейства в Селянській війні 1524—26 в Германії. Належав до образованнейшим людям свого часу. Спочатку вважав себе прибічником М. Лютера, але, будучи (з 1520) проповідником в р. Цвіккау і виступаючи проти франциськанцев у згоді з лютеранами, фактично вів цю боротьбу з інших позицій. У развертивавшихся з початку 20-х рр. революційних подіях в Германії, в успіхах там Реформації і в пожвавленні в цей же час опозиційного руху в Чехії М. бачив симптом загальносвітового соціального і політичного перевороту, що починається, направленого на встановлення «царства божого» на землі як буд соціальної справедливості (такий переворот пропагувався у той час членами ряду народних сект, особливо анабаптістамі ). Відвідавши влітку 1521 Чехію, М. опублікував там «Празький маніфест», в якому виклав основні положення свого революційного учення і розуміння Реформації. М. закликав трудовий народ гірничорудних районів Чехії відродити революційні традиції таборітов . Але в розумінні суті перевороту він пішов далі таборітов, вважаючи, що цей переворот не лише почнеться діями «ревнителів бога» (тобто повсталим народом), але ними ж буде завершений. У 1522 під час перебування в р. Нордхаузен (у Гарце) і в 1523—24 — в Альштедте (Тюрінгия) М. відкрито порвав з Лютером і зі всім табором помірно бюргерській Реформації. Під час Селянської війни М. і його учні (особливо з анабаптістов), хоча і нечисленні, були натхненниками найбільш рішучих виступів. Роз'їжджаючи по Середній і Південно-західній Німеччині, М. всюди поширював усно і в друкарських памфлетах свої заклики до боротьби, які залучали маси селян і міської бідноти. У близьких М. кругах в кінці 1524 або на початку 1525 була складена найбільш радикальна програма революційних дій — «Статейний лист» (Artikelbrief). Події самого героїчного етапу Селянської війни — повстання в Тюрінгиі (квітень — травень 1525) — розвернулися, по словах Ф. Енгельса, довкола величної фігури М. і під його безпосереднім керівництвом (див. К. Маркс і Ф. Енгельс, Соч., 2 видавництва, т. 7, с. 356). Оселившись в кінці лютого (або початку березня) 1525 в р. Мюльхаузен (Тюрінгия), М. очолив там революційну владу і намагався створити в Тюрінго-саксонському районі єдиний центр всієї Селянської війни. Проте 15 травня загін М. потерпів в битві в р. Франкенхаузен поразку від об'єднаних військ князів. М. був узятий в полон і після болісних тортур страчений.

загрузка...

  релігійно-філософське учення М. було направлене, як відзначав Енгельс «... проти всіх основних догматів не лише католицизму, але і християнства взагалі» (там же, с. 370). Воно було різновидом пантеїзму і наближалося до атеїзму. По суті пантеїзм М. — соціальне учення: всі «творіння» є, по М., частямі світового цілого і лише в нім можуть існувати, з чого виходить, що індивіди не можуть мати особливих інтересів, відмінних від інтересів суспільства в цілому. Реформація, по М., — перетворення світу на початках торжества загальних інтересів і революційного усунення злих «безбожників» (тобто пригноблюють трудового народу). Соціально-політичну програму Мюнцера Енгельс характеризував як близьку до комунізму, як «геніальне передбачення» майбутнього, як програму «... негайного встановлення царства божого на землі...», під яким М., за словами Енгельса «... розумів не що інше, як суспільний устрій, в якому більше не існуватиме ні класових відмінностей, ні приватної власності, ні відособленою, протистоячою членам суспільства і чужою їм державній владі» (там же, с. 371). Цей далекий ідеал майбутнього був у М. вельми фантастичним. Але М. стверджував, що майбутніх буд настануть в результаті революційної боротьби народних мас проти їх панів і пригноблюють. Початок встановлення «спільності імуществ» він пов'язував з усуненням феодалів і переходом всіх матеріальних благ в руки трудящих шляхом зрівняльного розділу землі і ін. багатств між всіма трудівниками. Т. о., соціально-політична програма М. закликала селянські і плебейські маси до боротьбі за їх найнасущніші інтереси, до антифеодальної революції.

  Соч.: Schriften und Briefe, [Gütersloh], 1968; Politische Schriften. Manifeste. Briefe, Lpz., 1970.

  Літ .: Енгельс Ф., Селянська війна в Германії, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 7; Смірін М. М., Народна реформація Томаса Мюнцера і Велика селянська війна, 2 видавництва, М., 1955; Штеклі А., Томас Мюнцер, М., 1961; Bensing М. Thomas Müntzer, Lpz., 1965; його ж, Thomas Müntzer und der Thüringer Aufstand 1525, Ст, 1966: Steinmetz М., Das Müntzerbild von M. Luther bis F. Engels, B., 1971.

  М. М. Смірін.  

Т. Мюнцер.