Меланіни (від греч.(грецький) mélas, родовий відмінок mélanos — чорний), коричневі і чорні (еумеланіни) або жовті (феомеланіни) високомолекулярні водонерастворімиє пігменти. Широко поширені в рослинних і тваринних організмах; визначають забарвлення покривів і їх похідних (волосся, пір'я, луски) в хребетних, кутикули у комах, шкірки деяких плодів і т.д. В хребетних М. утворюються в спеціальних клітках — меланоцитах і відкладаються у вигляді гранул, в яких М. пов'язані з білком (меланопротєїди). Попередником М. в організмі є амінокислота Тирозин, окислення якого в діоксифенілаланін (ДОФА), а потім — в ДОФА-хінон каталізує фермент тирозиназа . Подальші перетворення протікають без участі ферментів і приводять до утворення М., хімічна структура яких не встановлена (валова формула C 77 H 98 O 33 N 14 S).
М. значною мірою визначають колір шкіри людини, що є одним з основних расових ознак. Див. також Альбінізм, Меланізм .
Літ.: Lerner А. Ст, Hormones and skin color, «Scientific American», 1961, v. 205 № 1; Mason Н. S., Structure of melanins, в кн.: Pigment cell biology, N. Y., 1959, р. 563; Harley-mason J., Melanins, в кн.: Comprehensive biochemistry, v. 6, Amst. — L. — N. Y., 1965.
