Меланоцити (від меланіни і греч.(грецький) kýtos — вмістище, тут — клітка), пігментні клітки хребетних тварин і людини, що синтезують меланіни. Розрізняють: 1) вільні М. (шкіри, волосяних фолікулів, мозкових оболонок, судинної оболонки ока, строми райдужки і ін.), що походять з нервових валиків, звідки вони в період закриття нервової трубки мігрують в різні частини тіла у вигляді безбарвних рухливих кліток — меланобластов — попередників М.; 2) епітеліальні М. (пігментного епітелію сітківки, райдужки і циліарних складок ока), що походять з кліток первинного очного зачатка. Синтез меланінів здійснюється в М. на спеціальних органоїдах — меланосомах, що містять фермент тирозиназу . Після заповнення меланіном меланосоми перетворюються на ензіматічеськи інертні пігментні гранули. Їх число, форма і інтенсивність забарвлення,, як і загальне забарвлення тіла регулюються генетично. У альбіносів М. безбарвні; меланіни в них не синтезуються через відсутність активної тирозинази.
