Лапласа азимут
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лапласа азимут

Лапласа азимут , геодезичний азимут А напрями на спостережувану крапку, отриманий по його астрономічному азимуту а, виправленому з врахуванням впливу відхилення схилу в пункті спостереження. Астрономічний азимут напряму на яку-небудь крапку в просторі є двогранний кут між плоскістю астрономічного меридіана пункту спостереження і плоскістю, проходящей через прямовисну лінію в цьому пункті і спостережувану крапку. Л. а. (геодезичний азимут) просторової крапки дорівнює двогранному куту між плоскістю геодезичного меридіана пункту спостереження і плоскістю, що проходить через нормаль до поверхні референц-еліпсоїда в цьому пункті і спостережувану крапку. Для переходу від астрономіч. азимута до Л. а. служить формула

  А = a— htgj — (xsina — hcosa)ctg z,

  в якій x і h — складові відхилення схилу в пункті спостереження в плоскості меридіана і першого вертікала, j — широта цього пункту і z — зенітна відстань спостережуваної крапки в просторі. Ця формула при z, близькому до 90°, приводить до рівняння Лапласа для визначення Л. а.: а — А = htgj (названий на ім'я П. Лапласа, що встановив це співвідношення).

  Літ.: Красовський Ф. Н., Керівництво по вищій геодезії, 2 видавництва, ч. 2, М., 1942.

  Л. А. Ізотов.